Приблнзннй обсяг знань першокласника в області музичної грамоти.

Як правило, загальний музичний рівень першокласників на початку року дуже нерівний. Одні діти вже вміють слухати музику не відволікаючись, чисто і виразно співають, інші навіть не розуміють що означає спеціально рухати музику і не уявляють що означає співати правильно. В області знань музичної грамотії цей розрив іще більший, оскільки діти, що вчились у дитячому садку, у гуртках, у ДМШ вже мають якісь знання в області музичної грамоти, а інші взагалі про таку науку як музика ніколи не чули. В середньому ж, в області музичної грамоти для більшості першокласників характерне розуміння звуковисотності, а точніше розрізнення верхнього і нижнього регістрі. Так, вони можуть сказати, де «співає пташка» (високий регістр), а де «співає ведмедик» (низький регістр). Для більшості характерні знання наявності 7 нот, їх назв, деякі навіть розуміють, що вони рухаються поступово. Розуміють, що музика складається з «швидких ноток» (швидкі тривалості) і «повільних ноток» (великі тривалості), і що музика буває швидкою і повільною (розрізнення темпів). У першому ж класі всі діти отримують знання по двох основних поняттях -звуковисотності і метроритміці (висота і тривалість звуків). Виховання почуття звуковисотності вже не зводиться тільки до розрізнення верхнього і нижнього регістрів - важливо, щоб першокласники орієнтувалися в поняттях «вище-нижче», «поступенево», «через ступінь». Для цього педагог використовує дія пояснення прийом «сиву по сходинках»: мелодія то йде, ступаючи на кожну сходинку, то стрибає через сходинку. Так, подаються назви ступенів і пояснення, що 7 звуків складають октаву («поверх»). Вчаться ступені або за абсолютною системою сольмізації до-ре-мі:..), або за відносною (релятивною - йо-ле-ві...). Так, за допомогою ручних позначень формуються музично-оухові уявлення дітей. Метроритмічні поняття формуються паралельно, але для першого класу вони обмежуються лише двома тривалостями - четвертна і восьма («та» і «ті»). Так, діти вчаться виконувати і записувати метроритмічні комбінації (ті-ті-та, ті-ті-та, ті-ті та-та-та...). Можливе введення понять сильної і слабої долей, для чого спочатку в знайомих піснях відмічаються ударні склади, а потім записується ритмічна комбінація з позначенням цих ударних нот. Таким чином діти підводяться до поняття сильних і слабих долей, до поняття такту, тактової риски. Такси діти вивчають ази нотного запису - нотного стану, ключів, нот (на лінійках і між ними), тривалостей.

10 Ритмом у музиці зветься впорядковане чергування довгих та коротких, акцентованих та неакцентованих звуків, організованих за допомогою метра.

Метр - це рівномірна пульсація у часі.

Для впорядкованості музичний твір ділять на такти, які відокремлені тактовими рисками.Такт умовно ділять на долі, перша з яких є акцентована, тобто сильна, інші - слабіНа самому початку твору ставиться розмір такту - він залежить від кількості вимірювальних долей, вміщених у ньому. Вимірювальною долею можуть бути ціла, половинка, четверть, восьма та шістнадцята.

Розмір такту позначається дробом, який ставиться на нотному стані. Верхня цифра (чисельник) - вказує кількість долей, нижня (знаменник) - тривалість кожної долі.

Позначення розміру виставляється на початку музичного твору, а також у місцях, де розмір такту змінюється.

Лад це зв'язок звуків між собою із усіх існуючих ладів основний мажорний і мінорний.

. Естетично прийнятна узгодженість звуків висотної системи, основа для виникнення і закріплення в свідомості людини системних відносин між звуками, які ґрунтуються на тому, що в процесі музичного інтонування відбувається упорядкування звукового матеріалу в стрункі, узгоджені форми, що утворюють основу генетичного музичного порядку. 2. Доцільно впорядкована інтонаційна система зв’язків музичних звуків за висотою, їх закономірна послідов .6Метро-ритм.ритм является одним из выразительных средств музыки, поэтому при выполнении любых ритмических заданий, преследующих дидактические цели, необходимо учить детей выполнять их в характере музыки.

Работа по развитию метро-ритмического чувства проходит по следующим направлениям:

1. Речевая ритмика.

Задача - соотнесение речи и музыки. Это ритмизация слов, имен, стихов. Особенно эффективна в работе с учащимися первого года обучения. Рекомендуем заниматься речевой ритмикой под музыку, чтобы ритмизация слов имела метрическую организацию.

2. Упражнения на пульсацию.

Характер музыки определяет характер пульсации. Упражнения на пульсацию необходимо совмещать с упражнениями на развитие координации, ритмической памяти и внимания, а также с упражнениями для увеличения подвижности суставов, укрепления мышц исполнительского аппарата, освобождения корпуса и рук.

3. Ритмический диктант - это воспроизведение ритмического рисунка мелодии условными жестами.

Целая нота - руки за спиной на поясе; половинная нота - руки на поясе ; четвертная - правая рука вперед , восьмая - хлопки; четверть и восьмая - обычный жест, точка у ноты - правая нога на пятку вперед.

Работа над ритмическим диктантом строится в следующем порядке:

прослушивание пьесы, определение настроения, характера музыки, жанровых особенностей;

после повторного прослушивания определение размера, исполнение

ритмического рисунка хлопками, осознание ритмического рисунка мелодии,

ритмической структуры пьесы;

"запись" ритмического рисунка условными жестами ;

пройти ритмический рисунок пьесы шагами ;

пройти ритмический рисунок пьесы шагами с дирижированием ;

работа парами : один учащийся дирижирует, другой условными жестами показывает ритмический рисунок.

Усложнение заданий в ритмическом диктанте рекомендуем по мере усвоения более простых. Возможна одновременная работа над двумя ритмическими диктантами, при этом простые задания второго диктанта отрабатываются параллельно со сложными заданиями первого. За учебный год отрабатываются 3-4 диктанта разной ритмической структуры.

4. Ритмическое двухголосие - один из этапов работы над полифонией и развитием гармонического слуха. Работу над ритмическим двухголосием рекомендуем начинать с исполнения метрических долей руками и ногами (ходьба по кругу и на месте). Затем усложняем задание: ноги обозначают шагами метрические доли, а руки хлопками исполняют изучаемые ритмические рисунки. Дальнейшее усложнение - исполнение руками и ногами различных ритмических рисунков

5. Ритмические игры развивают у детей образное восприятие музыки. Форма игры создает условия для раскрытия эмоционального мира каждого ребенка и усвоения им необходимых знаний, понятий, формирования навыков в обстановке эмоционального комфорта.

В процессе игры создаются условия для общения детей в паре, в группе, проявляются личностные качества, а педагог в процессе игры имеет возможность корректировать отношения между детьми, активизировать творческую деятельность группы, создавать условия для наиболее полного проявления каждого ребенка в рамках заданных правил. Последнее особенно важно, т. к. внутренняя дисциплина необходима детям в музыкально-художественной деятельности.

Исходя из этого, музыкальный материал для ритмических игр должен быть образным, содержащим игровые элементы.

Ритмические игры сначала отрабатываются как ритмические диктанты. Параллельно идет работа над мотивами, фразами, формой, координацией в пространстве или в работе с предметом, развитием памяти, внимания.

6. Коллективное музицирование - одна из форм работы на уроках ритмики, которая развивает образное и логическое мышление, слуховой контроль, гармонический слух. Игра в оркестре очень нравится детям, они с удовольствием осваивают инструменты детского оркестра. Задача педагога - подобрать пьесы образные, доступные детскому восприятию и в то же время ставящие определенные исполнительские задачи.

На начальном этапе рекомендуем использовать пьесы К. Орфа из сборника "Шульверк", детские пьесы Б. Бартока. Рекомендуем также включать в репертуар пьесы, которые слушали и анализировали на уроках сольфеджио, исполняли самостоятельно.

11-63