Приблизне проведення слухання музики в 3 класі (на самостійно підібраному матеріалі.

Теми чвертей.

I. Пісня,танець, марш переростають у пісенність, танцювальність, маршевість

II. Інтонація

III. Р-к музики

IV. Будова(форми музики)

У З класі рекомендуються такі твори для слухання музики:

Римськнй-Корсаков – фрагменти опер „Садко", „Казка про царя Салтана", „Золотий півник";

Чайковський - балет „Лускунчик",,,Лебедине озеро", концерт №1 для ф-но с орк.,фінал симф №4

Щедрій - фрагм. з балету „Конек горбунок";

Глінка - арія Ів. Сус;

Рахманінов - концерт №3 для ф-но з орк.;

Бах - „Каприччио на отезд мого возлюбленного брата"

Учні люблять слухати музику. Це урізноманітнює урок, робить його змістовним, допомагає прищепити любов до музики, підготувати культурного слухача. Слухання муз. формує і збагачує муз-слух. «явлення, які є основою зародження муз. мислення учня, р-ку інтересу до музики і свідомого її сприйняття. Водночас слух муз. є важливим чинником р-ку тв. задатків учня.

Музика, яку слухають діти повинна відповідати тим же вимогам, шо й пісні, які вони розучують. Доступність музики визначається перш за все

змістом, близькістю тематики інтересам дітей, обсягом муз. твору ( у 3-4 класах тривалість твору може досягати 3,5-5хвилин). У 3 класі діти продовжують вивчати матеріал, з яким ознайомились у 1 та 2. Головне, що мають запам’ятати: основою муз к-ри є народна музика, знати основні спільні та відмінні риси народної та композиторської музики.

Слухання муз. включає:

а)вступне слово вчителя; б)слухання твору; в)бесіду про твір; г)аналіз твору;

д)повторне слухання.

Знайомлячи з твором вчитель коротко розповідає про життя комоз., цікаві епізоди з дитинства. Вел. значення мають пояснення до твору.(сприйняття більш цікаве, яскраве, глибоке). Дати зрозуміти, що з-би муз. виразності не випадково застосовані композитором. Пояснення вчителя мають викликати інтерес до твору. За словами Кабалевського, учитель повинен не переказувати музику, а настроювати на її сприйняття.

Необх. формувати судження учнів про музику, вчиш розмірковувати п;ю красу, цілеспрямовано впливати на їх сил, уявлення, мотивацію оцінок творів усіх видів мистецтва, турбуватися про розширення словникового запасу, працювати над р-ком мови.

Тиша у класі є неодмінною умовою слухової зосередженості, поза якою неможлива організація довільної уваги до сприймання музики і виховання культури естетичного сприйняття. Щоб діти запам'ятали і полюбили основні твори, їх необхідно інколи повторювати, показувати під новим кутом зору.

Вміння слухати твір і визначати з-би муз виразності закріплюють навичку концентрації уваги, що є основним компонентом р-ку мислення.

19 Псхиолого-пед. основи побудови уроку музики: реалізація загальнодид. принципів (особні, значений принцип» емоц. та свідомого)

Е.Б.Абдулін виділяє такі дид. принципи муз, навчання:

І)пр. муз вих. та навчання, муз р-ку школярів;

2)пр. наглядності, що виступає в якості логічної основи побудови с-ми муз освіти;

3)пр. зв'язку муз освіти з життям;

4)пр. інтересу, зацікавленості, позитивного відношення до уроків музики;

5)пр. оптимізації процесу освіти, що х-зує діяльність вчителя на уроці і спрямований на процес освіти з виявленням

особливостей кожного учня, фіксацією їх муз. здібностей, спостереженням за засвоєнням програми;

6)пр. стійкості і дієвості результатів муз освіти по показникам (ступінь емоційного відношення, інтересу і любові до

музики, міра засвоєння знань в естетичній оцінці, рівень сформованості виконавських навиків).

Л.В.Школяр виділяє такі принципи:

-цілісність -образність-ассоціативність-інтонаційніст -художність

Серед закономірностей пед процесу(соціологічних, комунікативних, фізіологічних, організаційних) виділяють

психологічні - залежність результатів від зацікавленості дітей в уроках музики, вікових особливостей дітей, вирізку

доби, рівня розвитку пам'яті.

Специфікою муз. м-ва визначаються власні принципи методики муз. вих.: єдність емоційного і свідомого, художньогоі технічного. Так, наприклад, слуханая музики дітьми передбачає не лише отримання ними емоційного задоволення, а

й придбання історико-теоретичних знань (розуміння стилю, форми, жанрів), виконання музично-ритмічних рухів - виявлення емоційного відгуку на сприйняття музики і одночасно розуміння особливостей муз. мови (метроритму, динаміки, фактури, тощо). Аналогічно у співах рівно важливими є виразність виконання і майстерність володіння вокально-хор. навичками.Готуючи урок музики, необхідно враховувати важливу обставину, шо сьогодні ми зустрічаємося з цікавимфеноменом: дітям абсолютно байдуже, чому їх навчатимуть у школі. Якшо, на їх думку, те чому вчить конкретний

вчитель, їм потрібно, а головне - цікаво, то ніяких проблем з мотивацією навчання і дисципліною на уроці не буде.

Дуже важливо, аби задум уроку був цікавий і самому вчителеві, у світлі його сьогоднішнього світовідчуття.Необхідно чітко усвідомлювати на кого розрахований урок, бо у кожного класного колективу є свій характер і своєобличчя. Але треба пам'ятати, шо кожен учень в класі - особистість.

Вчитель має уникати трафаретних уроків.

Дпя уроку музики, зітканого з емоцій, настроїв і почуттів, необхідно планувати виклики до дошки, виходячи з того,

ЩО саме відповідь учня може дати класові в загальному контексті уроку. Це важливий спосіб активізації д-ті інших учнів.