Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Висвітліть особливості організації мотивації та стимулювання персоналу організації.




Читайте также:
  1. Адмін.юстиція: поняття, види та особливості її становлення вУ
  2. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
  3. Біографія як жанр PR-тексту: основні види, особливості структури.
  4. Визначте основні шляхи управління адаптацією персоналу організації.
  5. Висвітліть матеріальні, фінансові, територіальні та соціальні основи місцевого самоврядування.
  6. Висвітліть особливості вивільнення персоналу. Розкрийте сутність та причини плинності персоналу.
  7. Висвітліть особливості організації професійної підготовки працівників.
  8. Висвітліть роль профспілок у представництві й захисті прав та інтересів працівників на підприємстві.
  9. Висвітліть специфіку застосування психологічних методів у соціальній роботі.

Мотивація праціце процес вибору людиною обґрунту­вання свого способу участі в трудовій діяльності, спонукання до активної трудової поведінки, основане на задоволенні важливих для людини потреб.

Виділяютьвнутрішню і зовнішню мотивацію. Зовнішня мотивація може бути трьох видів: адміністративна, економічна і статусна. Зовнішню мотивацію називають також стимулюванням.

До структурних елементів процесу мотивації звичайно відносять потреби, інтереси, бажання, прагнення, цінності, ціннісні орієнтації, ідеали і мотиви.

У структурі елементів трудової мотивації особливе місце займають мотиви.

Мотиви трудової діяльності: спонукання суспільного характеру, одержання певних матеріальних благ для себе і родини, задоволення потреби в самоактуалізації, самовираженні, самореалізації. Мотиви вибору професії: суспільний престиж, інтерес до професії. Мотиви вибору місця роботи. Тут мова скоріше повинна йти про «зовнішні» і «внутрішні» фактори (мотиватори) які розглядаються людиною в процесі ухвалення рішення — куди краще піти працювати. В основному це стосується оцінки зовнішньої ситуації, своїх можливостей і стану, відповідності обираної роботи професії, своїм інтересам і схильностям. Мотиви звільнення з роботи. Виділяють три групи основних причин звільнення. До об'єктивних причин відносяться слабке здоров'я і фізичний стан, зміна місця проживання, служба в армії, продовження освіти, народження і догляд за дитиною. До об'єктивно-суб'єктивних відносяться умови праці, неможливість професійного зростання; до суб'єктивних причин — психологічний клімат у колективі. Загалом можна сказати, що причиною добровільного звільнення з роботи є незадоволеність чимось на даному виробництві.

Із найбільш відомих, що й до цього часу широко застосовуються, є теорії мотивації праці: «батога і пряника»; «X», «Y» та «Z».

В теорії «X» природним є застосування як основного стимулу — примус, а допоміжного — матеріальне заохочення.

Стимули спонукання до праці в теорії «Y» розмішуються в такому порядку: самоствердження, моральне і матеріальне заохочування, примус.

Теорія «Z» описує доброго працівника, який хоче працювати в групі, має стабільні цілі діяльності на довгу перспективу. Стимули заохочування до праці при цій теорії ефективні в такій послідовності: матеріальне заохочення, моральне заохочення, самоствердження, примус.



Змістовні теорії мотивації вивчають потреби людини й пропонують їх ієрархічну класифікацію, що дозволяє робити висновки щодо механізму мотивації людини.

Відповідно до теорії Маслоу існує п'ять груп потреб:Фізіологічні потреби. Потреби в безпеці та впевненості в майбутньому. Потреби належності до певної соціальної групи. Потреби визнання й поваги. Потреби в самовираженні.

К.Альдерфер вважає, що потреби людини можуть бути об'єднані в окремі групи. Виділяє тільки три таких групи: потреби існування; потреби зв'язку; потреби росту.

Теорія набутих потреб Мак-Клелланда пов'язана з вивченням і описом впливу на поведінку лю­дини потреб досягнення, співучасті та влади. Це досить сильні потреби для людини, які значно впливають на її поведінку і примушують діяти.

Ф.Герцберг розробив модель мотивації, побудовану на потребах двох груп: потреби, пов'язані з факторами умов праці, і потреби мотивації.

Процесійні теорії мотивації.В них аналізується те, як людина розподіляє зу­силля для досягнення різних цілей і як вибирає конкретний тип поведін­ки.



Теорія В.Врума ґрунтується на тому, що активна потреба не єдина не­обхідна умова мотивації людини для досягнення своєї мети. Людина має бути впевнена в тому, що вибраний нею тип поведінки приведе до задово­лення потреб. Теорія ґрунтується на трьох взаємозалежностях: затрати праці—результати; результат—винагорода; валентність (задоволення ви­нагородою).

Теорія справедливості Адамса стверджує, що люди суб'єктивно визначають відношення одержаної винагороди до затрачених зусиль, а потім порівнюють це з ви­нагородою інших людей, які виконують аналогічну роботу.

Теорія Портера— Лоулера ґрунтується на поєднанні елементів теорії очікувань та спра­ведливості. В теорії фігурує п'ять змінних: затрачені зусилля, сприйняття, одержаний результат, винагорода, міра задоволення.

У теорії постановки цілей Е. Лока мотивація людини визначається її цілями і задоволеністю результатом праці по їхньому досягненні. Людина визначає для себе цілі, що задають інтенсивність і спрямованість її дій. Здійснивши ці дії, вона досягає певного результату й одержує від цього задоволення.

Мотивацію можна поділити на такі види: матеріальну, трудову, статусну.

Стиму­лювання праці — (від лат. stimulus — стрекало, палиця) — спо­нукання до праці через заохочення, винагороду за трудові зусилля.

Стимулице зовнішні чинники: виробничі умови, заробітна плата, премії, додаткова відпустка тощо. Розрізняють стимулювання матеріальне та нематеріальне. В матеріаль­ному стимулюванні використовуються як грошові стимули (зарпла­та, премії, різні надбавки і доплати), так і негрошові (надання житла, путівки в санаторії і будинки відпочинку, забезпечення транспорт­ними засобами тощо). Середнематеріального стимулювання вирізняють мораль­не, творче і соціально-психологічне.

Жорстке стимулювання праці базується переважно на примусі людини до витрат зусиль.

Ліберальне стимулювання базується переважно на спонуканні людини до витрат зусиль.

Для ефективного виконання соціальної функції стиму­лювання необхідні комплексність і диференційність, гнучкість і опе­ративність, гласність і справедливість у використанні стимулів праці.


 


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 16; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты