Охарактеризуйте територіальну громаду як основний елемент системи місцевого самоврядування.

Нормативне визначення територіальної громади дається в ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» — це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Ознаки територіальної громади:

· під громадою слід розуміти автономну соціальну надструктуру, об'єднану перманентною (постійною) спільною діяльністю;

· місцеве співтовариство — це певна незалежна частина товариства, що характеризується своєю локальною цілісністю; його учасниками виступають жителі даної місцевості;

· соціально-територіальною спільнотою називають територіально об'єднану сукупність людей, яка формується на основі соціально-територіальних розбіжностей у специфічне соціальне утворення, виступає носієм локально виявлених зв'язків і відносин, які панують у даному співтоваристві.

Ознаки територіальної громади, що закріплені в законодавстві України:

· територіальна — спільне проживання осіб (жителів), які входять у громаду на певній території (у межах певної адміністративно-територіальної одиниці — село, селище, місто — ч. 1 ст. 140 Конституції);

· інтегративна — територіальна громада виникає на основі об'єднання всіх жителів, які мешкають на певній території незалежно від того, чи є вони громадянами даної держави, тобто членами територіальної громади можуть бути громадяни даної держави, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі постійно мешкають на певній території. Можливе включення до територіальної громади біженців і переміщених осіб (ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 р.);

· інтелектуальна — в основі конституювання територіальної громади лежать спільні інтереси жителів, які мають специфічний характер і виявляються у вигляді широкого спектра системних індивідуально-територіальних зв'язків (основний об'єкт діяльності територіальної громади — питання місцевого значення — ч. 1 ст. 140 Конституції України);

· майнова — територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності (їй належать рухоме і нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, інші кошті, земля, природні ресурси, що перебувають у власності відповідних територіальних громад — ч. 1 ст. 142 Конституції України);

· фіскальна — члени територіальної громади є платниками місцевих податків і зборів (ст. 67 Конституції України; статті 4, 6, 15 Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 р.).

Види територіальних громад: а) територіальна громада села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів декількох сіл; б) територіальна громада селища; в) територіальна громада міста.

Також можна виділити:

а) територіальні громади основні (базового рівня) — сільські, селищні, міські громади;

б) територіальні громади факультативні (асоційованого рів­ня) — територіальні громади районів і областей.

У той же час О. І. Кирюшин, досліджуючи просторову граничність діяльності територіальних колективів, розглядає їх:

а) у рамках населеного пункту (місто, селище, село);

б) у межах адмі­ністративно-територіальних одиниць (районів, областей, країв);

в) у межах великих економічних районів.

Відповідно до положень частин 3 і 4 ст 140 Конституції Ук­раїни, що закріплюють систему місцевого самоврядування в рес­публіці, можна виділити:

а) територіальні громади основні (базового рівня) — сільські, селищні, міські громади, — в рамках яких безпосередньо здій­снюється життєдіяльність населення — жителів певних терито­ріальних одиниць;

б) територіальні громади факультативні (асоційованого рів­ня) — територіальні громади районів і областей — в їхніх рамках реалізуються колективні інтереси територіальних громад сіл, се­лищ і міст.