Документальне оформлення надходження і вибуття спецмайна

Спецмайно надходить до військової частини, як правило, шляхом централізованого постачання згідно з нормами забезпечення за нарядами постачальних управлінь.

Приймання спецмайна військовою частиною може здійснюватися:

від органів залізничного (водного, повітряного, автомобільного) транспорту (далі — органи транспорту);

на військових складах, базах і арсеналах Збройних Сил України, складах (базах) постачальників, а також на підприємствах промисловості (зв’язку);

безпосередньо у військовій частині (спецмайно, що прибуває зі здавальником вантажовідправника, після ремонту та в інших випадках). Приймання спецмайна від органів транспорту здійснюється комісією військової частини в присутності представника органу транспорту. У склад комісії, що призначається наказом командира військової частини (з’єднання), обов’язково включаються начальник фінансово-економічного органу, начальник відповідної служби і приймальник (особа, що відповідає за зберігання або експлуатацію). Приймальнику видається довіреність (типова форма М-2).

Спецмайно приймається від органу транспорту на підставі супровідних документів.

Уразі виявлення несправностей вагонів (контейнерів, люків, трюмів судна) і порушення пломб, а також за наявності дефектів в упаковці (тарі) і ознак втрат чи пошкодження (псування) вантажу комісією військової частини за участю представника органу транспорту складається комерційний акт.

Після закінчення приймання матеріальних засобів комісією військової частини складається акт (ф. 03-1 (бюджет), ф. 4). Акт не складається на спецмайно, що надійшло з супровідними документами, і за відсутності розбіжності між кількістю та якістю вантажу.

У разі приймання озброєння, бойової та іншої техніки, ракет, боєприпасів, ракетного палива, пального, продовольства, висотного спорядження і льотно-технічного обмундирування акт приймання складається в усіх випадках обов’язково.

Отримання спецмайна на військовому складі (арсеналі, базі), у постачальника, а також на підприємстві промисловості (зв’язку) здійснюється приймальником військової частини за наданою ним довіреністю (типова форма М-2).

Порядок і терміни приймання спецмайна на складах (базах) постачальників та на підприємствах промисловості також визначаються основними умовами постачання продукції для військових організацій, іншими положеннями, діючими в Україні, та договорами постачання, а на військових складах — відповідними положеннями.

На прийняте військове майно приймальник військової частини одержує від складу (бази) постачальника (підприємства промисловості) другий примірник виконаного наряду, а на озброєння і техніку, що обліковуються за номерами та технічним станом, крім того, і технічну документацію.

Передавання спецмайна з одного підрозділу в інший в межах військової частини (з однієї військової частини в іншу в межах з’єднання) здійснюється на підставі наказу командира військової частини (з’єднання). На спецмайно, яке приймається, приймальник військової частини повинен мати довіреність (типова форма М-2).

Передавання оформлюється:

озброєння та техніки, які обліковуються за номерами і технічним станом — актами;

іншого спецмайна — накладними (ф. 2).

Передавання озброєння, техніки та табельного спецмайна військовим частинам, які не входять до складу з’єднання, а також здавання на склади (бази, арсенали) об’єднання (центрального підпорядкування) здійснюється на підставі наказів командирів об’єднань.

Інше спецмайно передається (здається) за рішенням начальників органів управління відповідних служб об’єднання (начальників центральних органів управління Збройних Сил).

Передавання спецмайна здійснюється за нарядом вищого органу управління відповідної служби після подання приймальником довіреності (типова форма М-2). Після передачі перші примірники нарядів залишаються у здавальника, другі — у приймальника, а треті надсилаються здавальником начальнику вищого органу управління відповідної служби як донесення про виконання його розпорядження.

Озброєння, техніка, майно та інше спецмайно передаються разом із заповненими формулярами (паспортами) та актами. Про фактичну передачу цього майна начальник служби військової частини повідомляє військову частину, яка їх одержала.

Спецмайно, яке підлягає списанню (за винятком ракет, боєприпасів та їх комплектуючих елементів), не може бути знищеним, розібраним на запасні частини або використаним як навчальні посібники до отримання затверджених актів, інспекторських свідоцтв.

Спецмайно, на яке отримані затверджені акти на списання та інспекторські свідоцтва, підлягає розбиранню (розділенню, знищенню) з оформленням акта, якщо немає інших розпоряджень щодо їх використання від органів постачання. Спецмайно, яке у своєму складі містить дорогоцінні метали та камені, підлягає відправленню та розбиранню (розділенню) в установленому порядку (наказ Міністра оборони України від 22.06.1993 №135).

Акти на списання складаються комісіями, які призначаються командиром військової частини, а в разі необхідності — старшим начальником.

Права посадових осіб, які проводять списання матеріальних засобів за актами, викладені у додатку до Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 №1225

Облік наявності, руху і якісного (технічного) стану спецмайна у підрозділі організовує командир підрозділу.

Облік військового майна у службі військової частини організовує начальник служби. У зв’язку з впровадженням у Збройних Силах України бухгалтерського обліку облік матеріальних засобів, у тому числі спец-майна, здійснює фінансово-економічний орган, тому облік у службах матеріального постачання повинен носити оперативний характер. Цей облік повинен забезпечити начальника відповідної служби необхідною оперативною інформацією щодо повноти забезпечення потреб військової частини відповідним майном, якісного (технічного) його стану та іншими даними для використання показників у повсякденному керівництві службою, для планування, організації матеріального забезпечення, підготовки звітності, організації та здійснення статутного контролю.