КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Визначники 2–го порядку.ВИЗНАЧНИКИ. МАТРИЦІ. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАІЧНИХ РІВНЯНЬ.
Конспект лекцій Визначники 2–го порядку. Розглянемо 4 числа . Визначником (або детермінантом) 2–го порядку назвемо число, яке записується у вигляді і яке дорівнює . Тобто . (1.1) Наприклад: ; ; . Як бачимо, визначник записується у вигляді таблички, яка складається з 2–х рядків та 2–х стовпців. Діагональ називається головною, а діагональ – побічною. Отже визначник 2–го порядку дорівнює добутку елементів головної діагоналі мінус добуток елементів побічної діагоналі. Сформулюємо основні властивості визначника: 1. Якщо визначник транспонувати, тобто рядки замінити стовпцями, а стовпці рядками, то визначник не зміниться: . Цю властивість коротше можна сформулювати так: визначник не змінюється при транспонуванні. Це дуже важлива властивість – вона показує, що рядки і стовпці визначника цілком рівноправні, тобто всі властивості, що стосуються рядків, стосуються також стовпців і навпаки. Тому у подальшому ми будемо обмежуватись терміном «рядок», а розуміти будемо при цьому також і стовпець. 2. Якщо у визначнику змінити місцями рядки, то буде отримано визначник, який дорівнює даному, взятому з протилежним знаком: . 3. Якщо елементи будь якого рядка визначника помножити на одне й те ж число, то визначник помножиться на це число: . З цієї властивості випливає, що спільний множник елементів рядка чи стовпця можна виносити за знак визначника. Наприклад: . 4. Якщо у визначнику є нульовий рядок (тобто всі елементи рядка дорівнюють нулю), то визначник дорівнює нулю: . Наступна властивість особливо важлива. 5. Якщо до елементів якого-небудь рядка визначника додати відповідні елементи іншого рядка, помножені на одне й те ж число, то визначник не зміниться. Дійсно, розглянемо визначник, який отримано з визначника (3.1.1) шляхом додавання до елементів 2-го рядка відповідних елементів 1–го рядка, помножених на число : . Наслідки. 5а) Якщо елементи будь якого рядка визначника пропорційні відповідним елементам іншого рядка. То визначник дорівнює нулю. Дійсно, розглянемо визначник . Цю рівність можна також довести використанням властивостей 4, 5, додавши до елементів 2–го рядка відповідні елементи 1–го, помножені на . . 5б) Якщо у визначнику є два однакових рядки, то визначник дорівнює нулю. . Властивість 5б) можна отримати з властивості 5а) при .
|