КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Злочин та покарання за законами Ману.Кримінальне право відзначалося досить високим, як на ті часи, рівнем розвитку. У ньому визначалися форми вини (необережність, намір), рецидив, співучасть, важкість злочину. У той же час у нормах кримінального права зберігалося багато пережитків первісного ладу (наприклад, ордалії, принцип таліону, відповідальність сільської общини за злочин, здійснений на її території, коли злочинця не виявлено тощо). В З.М. подано загальну характеристику процесу. Суд не був відокремлений від адміністрації. Вища судова влада належала царям і брахманам. Різниці між кримінальним та цивільним процесом не було. Процес мав змагальний характер. Розгляд справи міг розпочатися лише за вимогою позивача або потерпілого. Головним джерелом доказів були показання свідків. Вагомість свідчень визначалася приналежністю свідків до певних варн. Як свідки не могли виступати зацікавлені особи, а також жінки ("внаслідок мінливості жіночого розуму"). У З.М. виділяються такі види злочинів: а) проти держави (державна зрада, розголошення державної таємниці, заподіяння шкоди державному майну тощо); б) проти власності; в) проти особи; г) проти релігії. Серед видів покарання З.М. визначають смертну кару (посадження на палю, спалення, утеплення, цькування собаками тощо), каліцтво (відрізання пальців, кінцівок тощо), штрафи, вигнання, ув'язнення та інші. Кровна помста в законах не згадується. Важливим для визначення міри покарання було те, до якої варни жав злочинець і потерпілий.
13. Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Тесея і Солона) Серед грецьких держав-полісів, які виникли на території Балканського півострова, найбільш могутнішими і впливовішими були Афіни і Спарта. Афінська держава виникла у південній частині Балканського півострова, так званій Аттіці. Аттіка — досить кам'янистий півострів, майже без родючих земель, зате там була якісна глина, родовища срібла, свинцю, мармуру. Природні умови сприяли розвитку виноградарства, маслинництва та скотарства. Активно займалося населення і торгівлею, вимінюючи ремісничі вироби на зерно. Тут поселилися племена іонійців і виникло багато міст-полісів, які між собою вели постійні війни, що зумовлювало тривалий сів, які між собою вели постійні війни, що зумовлювало тривалий процес об'єднання (синойнізм) та пізнє утворення державності. Афінська держава утворюється у результаті заміни потестарної організації державною. Цей процес завершується у VII-VI ст. до н. е. Першим кроком до утворення держави стали реформи легендарного героя і мудреця Тесея (VII ст. до н. е.). Тесей об'єднав чотири найбільші племена (філи) Аттіки в один народ з центром в Афінах. Поряд з племінними органами управління було утворено єдині народні збори, колегію архонтів та ареопаг. Створено культ богині Афіни — опікунки міста і народу. Кожне з чотирьох племен поділено на три фратрії (усього — 12), а кожна фратрія на ЗО родів. Усіх 7 вільних повнолітніх громадян чоловічої статі Тесей поділив на три розряди: благородних (евпатридів), землеробів (геомофів) і ремісників (деміургів). До розрядів входили громадяни незалежно від приналежності до племені. Евпатріди — це родова знать, аристократія. Вони покликані були управляти суспільством. Землероби і ремісники повинні були працювати відповідно до роду занять. Отже, влада в суспільстві явно закріплялась знаттю. Реформи Солона. 1. скасовувалися усі існуючі на той час борги, було заборонене боргове рабство на майбутнє. 2. здійснена великомасштабна політична реформа – тімократія – державний лад, який давав громадянам більші чи менші політичні права залежно від їхнього майнового становища.
|