Суспільний устрій.

Першим кроком до утворення Афінської держави стали рефор­ми, які пов'язуються з ім'ям легендарного грецького героя Тезея. Однією з реформ було об'єднання (сінойкізм) чотирьох найбільших племен (філ) Аттики у VII столітті до н.е. навколо Афін. Поряд з пле­мінними органами управління були утворені єдині народні збори, колегія архонтів і ареопаг. Кожне з чотирьох племен було поділене на три фратрії. Далі Тезей поділив усіх вільних повнолітніх грома­дян на три розряди за майновою ознакою: евпатридів — благород­них, геоморів — землеробів і деміургів — ремісників. Право на по­сідання громадських посад мали лише евпатриди. За геоморами та деміургами залишилося тільки право брати участь у роботі народних зборів.

Деміурги з геоморами вважалися демосом.

Все населення Афін поділялося на вільне та невільне.

Непривілейовану частку населення становили негромадяни - МЕТЕКИ. Метеки. – чужинці, що постійно мешкали в полісахабо раби відпущені на волю. Були особисто вільними, але не мали політичних прав, не могли володіти нерухомим майном, брати шлюб із повноправними громадянами. М. займалися ремеслом та торгівлею. Невільне населення Афін було представлене рабами. Раб вважався річчю. Ніяких прав раби не мали. Раби поділялися на таких, що належали приватним особам та на державних. За державними рабами визнавалися певні права, наприклад, на приватну власність.

Розквіт афінської полісної демократії припадає на класичну добу. Афінський поліс розвивався як рабовласницька демократична республіка. Поліс гарантував своїм громадянам захист їх прав та визначав їх обов’язки. Повноправними громадянами Афін вважалися ті особи, у яких і батько і матір мали статус громадян. громадянські права набувалися з 18 років.

Реформи Солона, Пісістрата та Клісфена зруйнували родоплемінну організацію Афін. В межах полісу утворилися специфічні суспільні відносини, що базувалися на понятті громадянства. Поліс забезпечував права громадян та встановлював їх обов’язки.

Права: право на свободу та особисту незалежність від іншої людини; право на ділянку полісної землі; право на економічну допомогу з боку полісу; право носити зброю; право на участь у справах держави; право на захист полісних богів; право на захист афінськими законами.

Обов’язки: зберігати своє майно й працювати; надавати полісу допомогу у надзвичайних ситуаціях; захищати поліс із зброєю в руках; підкорюватися законам полісу; брати активну участь у громадському житті; шанувати полісних богів.

Головними органами Афінської держави були:

- народні збори (еклесія) - вищий орган державної влади; скликалася спочатку 10 разів на рік; всі вільні повноправні громадяни полісу чоловічої статі віком від 20 років; повноваження: прийняття законів, вирішення питань війни та миру, ратифікація міжнародних угод, обрання посадовців, обговорення та затвердження державного бюджету, остракізм;

- Рада п’ятисот (буле) - робочий орган народних зборів; громадянини чоловічої статі віком від 30 років; контролювало виконання рішень еклесії, діяльність посадовців, готувало проекти постанов еклесії. Керувало діяльністю всього адміністративного та фінансового апарату держави. Для ведення поточних справ Б. поділялося на 10 комісій, які працювали по черзі. Кожного дня шляхом жеребкування обирався новий голова комісії.;

- Геліея - вищий судовий орган, суд присяжних. 6000 громадян віком від 30 років; поділялася на 10 палат (дікастерій) по 500 осіб у кожній; розглядала приватні справи афінських громадян, державні справи, суперечки між союзниками, а також була апеляційною інстанцією; затверджувала або скасовувала законопроекти прийняті еклесією; контролювала діяльність посадових осіб.

- Колегія стратегів - з десяти осіб; обиралися з поміж найповажніших громадян полісу відкритим голосуванням шляхом підняття рук; С. виконував також фінансові та судові функції у військових справах. Відав питаннями зовнішніх зносин.

- Колегія архонтів – колегіальний державний орган (9 ос.). Замінив у VІІІ ст. базилевса. Військові та судові справи. Контролювала проведення важливих релігійних церемоній та свят, визначала порядок розгляду судових справ. Першим архонтом вважався архонт-епонім, до компетенції якого входив судовий розгляд сімейних та спадкових справ.

АРЕОПАГ. (представники афінської аристократії (60 - 70 осіб)). Спочатку мав широкі політичні, судові, релігійні та контрольні повноваження. Здійснював нагляд за ви­конанням законів, міг притягнути до відповідальності посадовців, що вчинили злочин, скасувати рішення народних зборів. Відповідно до ре­форми Солона повноваження А. були суттєво обмежені на користь народних зборів.

Існували також і інші державні органи. Зокрема КОЛЕГІЯ ДЕСЯТИ – колегіальний орган, що займався набором війська, його фінансуванням, розподілом військової здобичі. Крім Геліеї в Афінах існувало ще декілька судових інстанцій:

КОЛЕГІЯ ОДИНАДЦЯТИ - справи нічних злодіїв та розбійників. СУД ДІЕТЕТІВ - розглядав справи з майнових суперечок, що виходили за межі компетенції судових органів демів та філ. СУД СОРОКА МУЖІВ розглядав майнові суперечки СУД ЕФЕТІВ розглядав справи пов’язані з ненавмисним вбивством, підбурюванням до вбивства, завданням каліцтва, вбивством метека. АПОДЕКТИ - колегія десяти посадовців, що наглядала за державними видатками