Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Суспільний лад та державний лад Спарти.




Читайте также:
  1. A.державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) парламентсько-президентська.
  2. Глава 34 - Державний земельний кадастр
  3. Державний (політичний) режим
  4. Державний бюджет та бюджетне обмеження
  5. Державний бюджет: суть та призначення
  6. ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
  7. Державний лад
  8. Державний лад
  9. Державний лад Вавілону.
  10. Державний лад Риму в період імперії.

Держава утворилася досить рано – у ІХ ст. до н. е. Спарта була рабовласницькою аристократичною республікою із значною часткою залишків первісного ладу.

Формування специфічного суспільного та державного ладу Спарти традиція пов’язує з діяльністю легендарного законодавця Лікурга.

ЗАКОНИ ЛІКУРГА – в Спарті низка соціально-економічних та політичних реформ оформлених неписаними законами правителя Лікурга. Час проведення реформ наразі точно не встановлено. Вочевидь вони відбулися у VІІІ ст. до н. е. Ключовим органом державного управління була, створена Лікургом, герусія. Народні збори (апела) вважалися вищим органом влади, однак реально їх повноваження були істотно обмеженні. З.Л. запроваджували рівність усіх громадян. Розкоші та індивідуалізм вважалися шкідливими для суспільства. Задля цього власність на землю передавалася державі. Уся земля поділялася на рівні ділянки (клери) й надавалася спартіатам у користування на однакових умовах. Для остаточного знищення нерівності Лікург закликав поділити і рухоме майно, за винятком предметів першої необхідності. З обігу було вилучено золоті та срібні монети. Їх замінили залізними. Ліквідовувалися “непотрібні” та “зайві” ремесла. Важливого значення набули публічні обіди (сиситії). З.Л. усіляко заохочували шлюби, що сприяло відтворення населення держави. Неодружені піддавалися громадському осуду й зазнавали обмеження в правоздатності. Дозволялося мати двох дружин, чи дружину спільну для декількох чоловіків. Запроваджувалося суворе виховання дітей. З.Л. регламентували навіть такі моменти як крій одягу, форма борід та вус спартіатів тощо. Запроваджений З.Л. лад існував без суттєвих змін протягом майже п’яти століть.

Все населення Спарти поділялося на наступні верстви:

- спартіати. СПАРТІАТИ - привілейована частка населення Спарти. Були наділені всією повнотою громадянських прав. С. отримували у користування земельні дільниці (клери) із закріпленими на них ілотами. Займалися переважно військовою справою. Від 20 до 60 років кожен С. повинен був нести військову службу. Одружуватися С. міг тільки досягши 30 річного віку, коли він визнавався повнолітнім і набував політичних прав.

- Ілоти. ІЛОТИ - землеробське населення Спарти. І знаходилися у державній власності. Були закріплені за земельними ділянками (клерами) спартіатів. Віддавали останнім половину врожаю. І. самостійно вели господарство, розпоряджалися своєю частиною врожаю, не вважалися товаром, мали свої житла, сільськогосподарський реманент й сім’ю. Вони брали участь у війнах спартіатів у якості легкоозброєних вояків та мали можливість себе викупити з залежності. В той же час спартіати могли безкарно вбивати І. особливо під час кріптій.



- ПЕРІЕКИ (грец. - ті, що мешкають навколо) - у Спарті неповноправна категорія населення. П. були особисто вільними, могли володіти земельною власністю, однак політичних прав не мали. Залучалися до служби в армії. Головним заняттям П. було ремесло та торгівля.

 

Вищим органом влади вважалася апела.

АПЕЛА - народні збори в Спарті. Скликалася за рішенням вищих урядовців (спочатку царями або герусією, пізніше ефорами) один раз на місяць. А. затверджувала мирні угоди, оголошувала війну, обирала посадовців, військових начальників, займалася судовими справами. Усі рішення А. контролювалися герусією або ефорами. Обговорення питань на А. не дозволялося. Голосування відбувалося криком. Рішення А., що на думку царів або герусії було невірним могло бути скасовано. Фактично А. не мала законодавчої влади і не відігравала помітної ролі в житті держави. Брати участь у роботі А. мали право спартіати,які досягли тридцятирічного віку, були наділені клером та робили внески в сиситію.



 

Державу очолювали два царі – архагети. АРХАГЕТИ - у Спарті два царі зі спадковою владою. Вони були верховними жерцями, воєначальниками, вершили суд у справах, що мали значення для всієї общини. В будь-який момент А. могли бути усунені від влади. Наявність царів не повинна створювати враження начебто Спарта була монархією. Насправді влада царів була доволі символічною.

Реально влада в державі належала таким суто аристократичним за своїм складом органам як колегія ефорів та герусія. ГЕРУСІЯ - у Спарті рада старійшин. Спочатку мала дорадчі функції, а з VІ – V ст. до н. е. Г. стала вищим органом державної влади. Розглядала державні справи напередодні їх обговорення в апелі. До її складу входило 30 осіб - 28 геронтів та два царі (архагети). Г. не контролювалася жодним державним органом і мала фактично необмежені повноваження. Вона могла скасовувати рішення апелли, керувала усіма фінансовими, військовими, судовими справами, заслуховувала звіти ефорів, виносила смертні вироки, позбавляла громадянства, ініціювала судове переслідування царів тощо. ГЕРОНТИ (грец. - старець) - члени герусії. Г. могли бути тільки представники спартіатської аристократії віком від 60 р. Обиралися пожиттєво.

З часом першість серед державних органів посіла колегія ефорів. КОЛЕГІЯ ЕФОРІВ - у Спарті вищий орган державної влади. К.е. обиралася на Народних зборах (апелі) терміном на один рік. Складалася з п’яти членів. Спочатку вважалася дорадчим органом при царях (архагетах). З часом її повноваження суттєво розширилися. К.е. вважалася незалежною від апели та герусії. Слідкувала за діяльністю посадовців та царів, мала право скликати апелу і герусію, вести зовнішньополітичні справи, здійснювала нагляд за ілотами та періеками. Фактично К.е. була безконтрольною, що призводило до чисельних зловживань з боку ефорів.

Той факт, що в Спарті існував представницький орган свідчить, що вона була республікою. Але наявність таких суто аристократичних органів як герусія та колегія ефорів, які реально контролювали владу, говорить про аристократизм притаманний цій республіці.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты