Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.




заснування Риму історична традиція пов'язує з 753 роком до н.е. Об'єднан­ня трьох племен — латин, сабін та етрусків, що оселилися біля річки Тібр, привело до утворення римського народу.

Розвиток скотарства і землеробства викликав майнову диферен­ціацію, появу приватної власності. Поступово виникає патріархаль­не рабство. Однак все ще велике значення мають родові установи: взаємне право спадкування, загальні земельні володіння членів роду, право носити родове ім'я і т.ін.

Була чітка організація структури римського на­роду: 300 родів об'єднувалися в 30 курій, 10 курій складали одну трибу, кожна триба, напевне, відповідала одному з трьох племен, що об'єдналися в римський народ. Управління, як і в Афінах, мало вигляд військової демократії: народні збори, сенат — рада старійшин, воєначальник — рекс.

Вища влада належала народним зборам (куріатним коміціям), де кожна курія мала один голос. До компетенції народних зборів були віднесені найважливіші питання, які стосувалися інтересів усього римського народу.

Сенат складався з родових старійшин (триста — за кількістю родів). Це був впливо­вий орган, який попередньо обговорював усі основні питання, що виносилися на народні збори. Усі рішення куріатних коміцій по­винні були дістати схвалення сенату, сенат самостійно вирішував багато різних справ, що торкалися управління, зовнішньої політи­ки та фінансів.

Рекс обирався на народних зборах. Рекс найперше був воєначальником, верховним жерцем, суддею. Межі його влади визначалися звичаями.

Другою групою римського населення були плебеї. Плебеї були вільними людьми, володіли майном, мали рабів, вони могли уклада­ти угоди, захищати в суді свої інтереси. Але вони були позбавлені політичних прав у Римі: не мали права обіймати громадські посади, брати участь у народних зборах, користуватися завойованою землею. Не дозволялося їм і брати шлюб з патриціями.

Перемога плебеїв зруйнувала замкнену римську родову органі­зацію і розчистила тим самим шлях до утворення держави. А безпо­середнім виконавцем цього завдання став шостий рекс Риму Сервій Туллій (578-534 рр. до н.е.), реформи якого в VI столітті до н.е зруйнували родову організацію і привілейованості патриціїв, заверши­ли процес перетворення римської родової общини в державу.

Сервій Туллій розділив все чоловіче вільне населення Риму — патриціїв і плебеїв — на п'ять класів залежно від майнового цензу. Кожен клас мав право виставити певну кількість військових оди­ниць — центурій (сотень) з відповідним озброєнням.

І клас - громадяни, майно яких оцінювалося (передусім земля) в 100 тисяч мідних асів. Утворював 98 центурій (з них 80 піших і 18 вершників)

ІІ - в 75 тисяч - 22 центурії (з них 2 допоміжні)

ІІІ - в 50 тисяч - 20 центурій

ІV - в 25 тисяч - 22 центурії (з них 2 допоміжні)

V – в 11 тисяч асів. - 30 центурій

Інші - дістали назву пролетарів – 1 неозброєна центурія

Центурії були не тільки військовими, але й політичними одини­цями. Завдяки реформі Сервія Туллія з'явився новий вид народних зборів — центуріатні коміції. Кожна центурія мала тут один голос, який подавав командир центурії — центуріон. Рішення центуріатних зборів набули сили закону.

Усього центурій було 193, і кожна з них мала один голос. Пер­ший клас, який мав 98 голосів, що становило понад половину від загальної кількості центурій, зосередив у своїх руках усю політичну владу. Голосування на центуріатних зборах починалося з першого класу і вершників, тому, при їхній одностайності, звичайно на цьо­му і завершувалося. Публічна влада, таким чином, відокремилася від усього народу.

Другою частиною реформ Сервія Туллія стало проведення тери­торіального поділу населення:

- 4 міські

- 17 сільських територіальних триб.

У трибу входили всі римські громадяни — патриції і плебеї, — які проживали в даному територіальному окрузі. Підкорялися вони голові триби, який оби­рався на загальних зборах, за трибами проводили набір війська і стя­гували податок на військові цілі. Так сформувався ще один елемент

державного устрою.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 131; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты