КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Характеристика і обґрунтування застосування підходів
⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 28
до ефективного керівництва у АТ „Олімп”
| Підходи до ефективного керівництва | Загальна характеристика | Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління | |||
| Директор | Заступник з виробництва | Заступник з планово-економічних | |||
| 1. Форми влади: | |||||
| - примусу | Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу, захищеність. Використовує різноманітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні тощо). | - | + | - | |
| - винагороди | Базується на формуванні керівником необхідної поведінки підлеглих на засадах застосування системи матеріального та морального стимулювання. | - | - | + | |
| - законна | Базується на традиціях, що складається в організації у сфері взаємопідпорядкування між керівником та підлеглими. | - | - | + | |
| - еталонна | Базується на харизмі керівника, тобто силі його особистих якостей, рис, здібностей, що здатні викликати ініціативу підлеглих. | + | - | - | |
| - експертна | Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавців. | - | - | + | |
| - дисциплінарна | Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів, розпоряджень тощо. При цьому важливу роль відіграє якість законодавчої, нормативної, адміністративної, інструктивної та ін. бази. | - | + | - | |
| - інформаційна | Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації. Важливу роль при цьому відіграє система комунікацій та обробки інформації. | + | - | - | |
| 2. Стилі керівництва: | |||||
| - на засадах систем Р. Лайкерта | Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько-авторитарна, доброзичливо-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівників. | - | - | - | |
| - через структуру та увагу до підлеглих | Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства. | + | + | - | |
| на засадах управлінської гратки Р. Блейка і Дж. Моутона | Виділено 5 стилів керівництва у залежності від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів виробництва та людей: збіднене управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління | - | - | - | |
| - на засадах ситуаційної моделі Ф. Філлера | Виділено сім стилів керівництва, які керівнику доцільно застосувати у конкретних ситуаціях, що формуються під впливом таких чинників: взаємовідносини між керівником і підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника. | + | - | + | |
| - «шлях-ціль» Т. Мітчела і Р. Хауса | Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз’яснення підлеглому завдань, підтримка дій підлеглих, наставництво тощо. При цьому виділено 4 стилі керівництва: інструментальний, стиль підтримки, партасипативний, орієнтовний на досягнення успіху | + | - | + | |
| - на засадах врахування життєвого циклу П. Херсі та К. Бланшара | Виділено 4 стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівником залежить від «зрілості» виконавців. | - | - | + | |
| - на засадах прийняття рішень В. Врума та Ф. Йєттона | Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглим. | + | - | - | |
| - узгоджене керівництво | Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, АТрачених зусиль та мотивування. | + | - | + | |
| - трансформаційне керівництво | Базується на створенні умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграють харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту. | + | - | - | |
| - керівництво на засадах попарних вертикальних зв’язків Гріна | Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих. | + | - | + | |
Знак „+” показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак „-” показує, які форми влади та стилі керівництва не притаманні керівникам.
Оцінювання професійних якостей керівників за переліком основних рис наведено у табл. 16. При цьому воно здійснюється за бальною шкалою [0; 5]: 0 балів – риса відсутня, 1 бал – риса нерозвинена, 2 бали – риса слабо виражена, 3 бали – риса виявляється у певних ситуаціях, 4 бали – риса розвинена, 5 балів – риса яскраво виражена.
Таблиця 16
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |