Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Визначальні фактори конкурентоспроможності підприємства та його продукції




Читайте также:
  1. Аналіз асортименту і структури продукції.
  2. Аналіз виконання договірних зобов'язань по відвантаженню продукції
  3. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою
  4. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства
  5. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства-контрагента
  6. АНАЛІЗ ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
  7. Аналіз індексу конкурентоспроможності України в 2013-2014 рр.
  8. Аналіз конкурентного середовища підприємства. Оцінка конкурентоспроможності підприємства та його продукції
  9. Аналіз маркетингової діяльності підприємства
  10. Аналіз ринкових можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін діяльності підприємства

 

Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом.

Однак в житті цей стан не є незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв [8]. Важливим моментом в проведенні перетворень по підвищенню конкурентоспроможності підприємства являється вибір їх здійснення. В ряді вітчизняних та зарубіжних робіт пропонується виходити із так званого циклу конкурентної переваги фірми (КПФ), що представлено на рис. 1.4. Як можна побачити, він грунтується на теорії життєвого циклу.

Кпф

 

 

 

Час

Зародження Прискорення Уповільнення Зрілість Спад

 

Рис. 1.4. Життєвий цикл конкурентної переваги підприємства

 

З рисунку бачимо, що на кожному етапі стан конкурентоспроможності підприємства різний. Але коли вона переходить в так звану зрілість, тобто стає незмінною, то рахується, що настав момент для проведення перетворень. Але при такому підході може виникнути ситуація, при якій проведення перетворень нічого не дасть. Справа в тому, що в силу різночасовості змін подій, які відбуваються в параметрах, що впливають на конкурентоспроможність підприємства в стадії загальної зрілості деякі з них будуть знаходитись в стані занепаду, і на їх зміни буде потрібно багато часу. Тому у відповідності з прийнятою стратегією розвитку підприємства необхідно відслідковувати зміни кожного фактора. Всі фактори, що впливають на конкурентоспроможність, можна розділити на дві великі групи: внутрішні та зовнішні [7, с.103].



До зовнішніх факторів, що визначають умови ринкової діяльності належать:

1. Економічні – фактори, що пов'язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.

2. Політичні – фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.

3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.

4. Технологічні – фактори, що пов'язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій.

5. Географічні – фактори, пов'язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом.



Визначивши середовище, в якому воно буде працювати, підприємству необхідно перейти до установлення своєї ролі, положення на ринку. Тут важливо виходити із максималізації тих можливостей підприємства, які відрізняють його від конкурентів.

До форм та методів максимілізації внутрішніх можливостей основі проведення технологічної політики, направленої, по-перше, на постійне внесення підприємства необхідно перш за все віднести гнучке їх використання на «ноу-хау» в технологію виробництва та образ своєї продукції, що дозволяє підприємству стати лідером у випуску даної продукції, по-друге, на забезпечення високої якості, по-третє, на поставку продукції в строк [14 c. 105].

Прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої. Іншими словами, воно повинно найти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні та економічні умови пропозиції.

Загалом конкурентоспроможність підприємства визначається:

- конкурентоспроможністю товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;

- видом виробленого товару;

- місткістю ринку (кількість щорічних продажів);

- легкістю доступу на ринок;

- однорідністю ринку;

- конкурентними позиціями підприємства, що вже працюють на даному ринку;

- конкурентоспроможності галузі;

- можливістю технічних нововведень у галузі.

Як показує світова практика ринкових відносин, взаємозалежне вирішення цих проблем і використання даних принципів гарантує підвищення конкурентоздатності підприємства.

Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринкові товари, що задовольняють нестаток їх цільових споживачів. У противному випадку підприємства не можуть одержувати доходи, а виходить, бути конкурентоспроможним. Для того щоб задовольнити нестаток споживачів краще, ніж конкуренти, підприємства повинні скорочувати виробничий цикл і витрати, поліпшувати якість продуктів і послуг, зміцнювати співвідношення з постачальниками і споживачами, удосконалювати свої організаційні системи, щоб відповідна реакція на зміну споживчих смаків переваг була як можна швидкою. Інакше кажучи, для досягнення конкурентоспроможності підприємство повинне створювати і розвивати свої конкурентні переваги, що дозволять щонайкраще використовувати фінансові ресурси умовах макросередовища. Отже, при вимірі конкурентоспроможності повинні враховуватися такі моменти: адаптивність організації до змін навколишнього середовища, конкурентні переваги в рамках комплекс маркетингу і результати діяльності [8, с.69].



Між показниками конкурентоспроможності підприємства і конкурентоспроможності продукції існують: взаємозв'язок і взаємозалежність. Це означає, що конкурентоспроможність продукції суттєво впливає на конкурентоспроможність підприємства, а остання у свою чергу в значній мірі визначає конкурентоспроможність продукції. До відмінностей цих категорій належать:

- конкурентоспроможність продукції визначається для кожного її виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю номенклатуру;

- конкурентоспроможність продукції визначається в межах порівняно короткого періоду часу, а конкурентоспроможність підприємства – тривалого;

- рівень конкурентоспроможності підприємства цікавить насамперед його власника з метою визначення доцільності виробництва в даних умовах, а споживача не цікавить. Зате споживача дуже цікавить продукція підприємства, її ціна-якість.

Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів має першочергове значення. В сучасних умовах вона стає вирішальним чинником комерційного успіху підприємництва в умовах конкуренції, який визначає можливість конкурувати на певному товарному ринку. Отже, це сукупність характеристик, що відрізняють його від товарів-аналогів за ступенем задоволення конкретних потреб індивідуального споживача, а також за рівнем витрат на його купівлю та подальше використання.

Конкурентоспроможність товару має ряд особливих властивостей:

- визначається тільки у порівнянні з товарами конкурентів;

- визначається тільки тими властивостями, які становлять помітну зацікавленість для споживачів;

- особлива увага приділяється зниженню ціни споживання;

- оцінка рівня конкурентоспроможності передбачає порівняння як однорідних, так і не однорідних товарів;

- як ринкова категорія має динамічний та змінний характер.

 
 

 

 


Рис. 1.5. Складові конкурентоспроможності товару

 

Розповсюдження конкуренції підштовхує виробників до посиленого пошуку нових конкурентоздатних товарів і нових ринків їх збуту. Ключовим моментом в завоюванні позицій на ринку є своєчасне оновлення вироблюваних товарів, підготовка і організація виробництва удосконалених видів продукції. Проте створення нового товару – процес надзвичайно складний, оскільки йдеться насамперед про створення такої товарної маси, яка повністю відповідає вимогам ринку [11, с.81].

В основі концепції створення нового товару сьогодні лежить не стільки дотримання традиційних прагнень до досягнення нових технічних і техніко-економічних параметрів, скільки прагнення створити «товар ринкової новизни» з високим рівнем конкурентоспроможності щодо інших аналогічних товарів.

На практиці виділяють три основних напрямки підвищення конкурентоспроможності продукції: якість продукції, ціна і сервіс [4, с.67].

Якість виступає як головний фактор конкурентоспроможності продукції, складаючи його «стрижень». У принципі низько якісний товар володіє і низькою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості – це конкурентний чи високого конкурентний товар.

Узагальнений критерій конкурентоздатності – це комплексний критерій конкурентоздатності, по якому приймають рішення про результати оцінки конкурентоздатності продукції. Прикладом є рівень конкурентоздатності продукції, рейтинг товару.

Фактор конкурентоздатності – безпосередня причина, наявність якої необхідно і досить для зміни одного або кількох критеріїв конкурентоздатності. Аналіз причин зниження значення окремих критеріїв конкурентоздатності продукції і установлення факторів, що підвищують конкурентоздатність, так називаний факторний аналіз, важливий момент у діяльності підприємств-виробників і підприємств-продавців.

Серед різноманіття факторів, що впливають на конкурентоспроможність продукції, як показали опитування, споживачі на перше місце ставлять якість продукції, потім йде ціна і потім сервіс [8, с.102].

Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії їх проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найбільш важливі елементи конкурентоспроможності виробів – якість і витрати. Моделювання і визначення рівня конкурентоспроможності продукції виступає необхідною передумовою її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції має обов’язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення суттєвих споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.

Конкурентоспроможність товарів являється одним з показників конкурентоспроможності підприємства в цілому. Вона характеризує здатність товару бути придбаним на ринку серед товарів-конкурентів.

Основними факторами підтримання та підвищення конкурентоспроможності товарів є:

1. Зниження ціни споживання.

2. Мінімізація термінів постачання товарів.

3. Підвищення рівня післяпродажного обслуговування.

Отже, на конкурентоспроможність товару впливають наступні чинники:

- конкурентоспроможність засобів праці;

- конкурентоспроможність праці;

- конкурентоспроможність предметів праці.

Розглянемо схематичний зв’язок конкурентоспроможності праці, продукції, ефективності виробництва та потреб.

 

 

Рис. 1.6. Концепція конкурентоспроможності підприємства

 

Для підвищення конкурентоспроможності товарів на основі досвіду інших країн доцільно проводити конкурс на здобуття Державної премії України, яка може присуджуватися щорічно за досягнення значних результатів у галузі конкурентоспроможності товарів [12, с.135].

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 162; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты