Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів.




Читайте также:
  1. Bлaснi iнвестицiйнi джерела пiдприємств та механiзми їx використання
  2. II. Інструктажі з питань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
  3. А) більшість українських земель увійшла до складу СРСР, Закарпаття залишилось у складі Угорщини
  4. Автоматизация сбора, хранения и выдачи геодезической информации о земельных участках
  5. Аграрная политика царского правительства в крае и расхищение башкирских земель в пореформенный период
  6. Адміністративна відповідальність в галузі охорони природи, використання природних ресурсів.
  7. Аеродинамічна якість літака та засоби її підвищення
  8. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ
  9. Алгоритм створення форми з використанням майстра форм
  10. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста.

Одним з елементів у сфері охорони земель від забруднення та псування є економічне стимулювання раціонального використання і охорони земель, яке являє собою механізм ціноутворення, кредитування, пільгового оподаткування, виділення бюджетних та позабюджетних коштів, компенсації зниження доходів тощо, за допомогою якого забезпечується раціональне використання земельних ресурсів, створюються сприятливі умови для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, збереження та відтворення родючості грунтів, захисту земель від негативних наслідків антропогенної діяльності людини [68, с. 200].

В деяких випадках в літературі під економічним стимулюванням землевласників та землекористувачів розуміють як спонукання до активних дій, так і заохочення за вже досягнуті результати [67, с. 122].

Відповідно до чинного законодавства економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів - це комплекс заходів, які спрямовують свою дію на підвищення зацікавленості громадян, які використовують земельні ділянки та здійснюють заходи з охорони земельта підвищення родючості ґрунтів.

Правове регулювання здійснення заходів щодо економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель від забруднення та псування відбувається на основі норм таких актів як: Земельний кодексу України [3]; Податковий кодексу України, Закону України «Про охорону земель» [28], Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», Закону України «Про оренду землі» [25], Закону України «Про оцінку земель» [31] та інше.

На основі ст. 205 Земельного кодексу України можна стверджувати, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка або пай, яка перебуває у власності або користуванні землевласника чи землекористувача. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар [3].

Відповідно до ст. 205 Земельного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про охорону земель» зміст економічного стимулювання у сфері охорони земель від забруднення та псування включає:

надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним
особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель
від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи,
передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель. Під податковою пільгою слід розуміти - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'я3 щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 3 ст. 30 Податкового кодексу;



· звільнення землевласників і землекористувачів від плати за
землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з
меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо
охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та
сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої
документації із землеустрою;

· компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;

· застосування прискореної амортизації основних фондів
землеохоронного і природоохоронного призначення [3, 28].



Важливо відмітити, одну дуже важливу особливість економічного стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів яка виділяє економічне стимулювання з-поміж інших правових форм охорони земель, наприклад стандартизації і нормування чи планування в галузі використання та охорони земель. Ця особливість тісно пов'язана з фінансовими ресурсами, які виділяються зокрема з Державного бюджету (тобто з грошима). Не обхідно згадати, що на сьогодні економіка України перебуває в стані тяжкої стагнації а іншими словами в кризі, що відповідно виливається в таких наслідках як особлива економія бюджетних коштів, тобто держава не охоче буде (якщо буде) відшкодовувати збитки власникам чи землекористувачам земель які здійснюють комплекс заходів по охороні земель від забруднення і псування.

Виникає питання чому це важливо ? Це важливо оскільки необхідно знати як ці механізми (економічного стимулювання), діють на практиці.

З огляду на охорону земель від забруднення та псування законодавець регламентує виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини (пункт «б» ст. 205 Земельного кодексу України) [3].

Компенсація витрат, понесених землевласниками і землекористувачами на покращення екологічного стану земель та підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм охорони земель [3, 28].

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо охорони земель від забруднення та псування є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів до органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель за місцезнаходженням земельної ділянки. При цьому додається висновок органів виконавчої влади з питань аграрної політики про покращення екологічного стану земель згідно з даними агрохімічного паспорту земельної ділянки. Це пов'язано з тим, що необхідність економічного стимулювання передбачається не для всіх господарських заходів землевласників і землекористувачів, спрямованих на охорону земель, а тільки тих, які мають вагоме значення для ефективного використання коштів державного бюджету, та стосуються використання землевласниками та землекористувачами ефективних заходів з охорони земель і підвищення родючості ґрунтів. Наприклад, не має необхідності стимулювати заходи землевласника чи землекористувача по угноєнню ґрунтів, які є звичайними та повсякденними способами агротехніки. Також не варто економічно стимулювати заходи по боротьбі з бур'янами. Поява бур'янів на полях – це, безумовно, негативний наслідок незадовільної обробки ґрунтів. Тобто не слід змішувати поточні та капітальні роботи по охороні земель [66, с. 284].



Одним із дієвих або ефективних чинників економічного стимулювання охорони земель від забруднення та псування є плата за землю. Використання землі в Україні відповідно до вимог ст. 206 Земельного кодексу України є платним [3].

Відносини у сфері встановлення і справляння плати за землю регулюються Земельним кодексом України, «Про оренду землі», Законом України «Про оцінку землі».

Розглядаючи плату за землю як одну з найважливіших складових економічного стимулювання у сфері охорони земель, необхідно не забувати, що плата за землю запроваджується як джерело формування коштів для фінансування заходів, спрямованих на охорону земель, в тому числі від забруднення та псування.

Необхідно наголосити, що економічне стимулювання у сфері охорони земель від забруднення та псування слід розглядати виключно як комплекс взаємозалежних заходів, які спрямовують свою дію на підвищення зацікавленості громадян, що використовують земельні ділянки та здійснюють заходи по охороні земель від негативного техногенного впливу. Необхідно зауважити, що Земельний кодекс України не містить правових норм, які б передбачали процесуально-правове регулювання таких важливих заходів та одночасно й правової форми охорони земель від забруднення та псування, як економічне стимулювання. Закон України «Про охорону земель» лише зазначає, що порядок економічного стимулювання заходів щодо охорони земель встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме ст. 27, частково дані заходи врегульовані в інших нормативних актах, зокрема, у зазначеному вище Порядку використання коштів Державного бюджету України на оплату робіт з докорінного поліпшення земель.

У зв'язку з цим виникає необхідність у нормативному акті, який би встановлював певний порядок реалізації заходів економічного стимулювання та передбачав би елементи механізму, що надавали би можливості працювати тим чи іншим правовим нормам. Наприклад, у відповідній постанові Кабінету Міністрів України. Проте може бути можливим й інший варіант вирішення процедурно-процесуальних питань здійснення економічного стимулювання, а саме: не шляхом прийняття ще одного нормативного акту, а шляхом вдосконалення існуючого, наприклад, Земельного кодексу України. Крім цього, Земельний кодекс України - це кодифіковане джерело земельного законодавства і права, тому бажано, щоб норми, що регулюють охорону земель, в тому числі від забруднення та псування, були закріплені в Земельному кодексі України. Як зазначає академік В. І. Андрейцев, безпідставно «відривати» норми, спрямовані на охорону земель, в окремий закон, враховуючи, що відносини з охорони земель є складовими Земельного кодексу України [49, с. 35]. Загалом же процесуально-правове регулювання заходів економічного стимулювання охорони земель від забруднення та псування, потребує серйозного вдосконалення. Це висновок є загальним, якщо аналізувати, окремі конкретно визначенні аспекти економічного стимулювання впровадження заходів використання і охорони земель, то можна звернути увагу на ініціативу Президента України та Державного комітету по земельним ресурсам.

Важливо зазначити, що останнім часом здійснюється ряд заходів, які сприяють наповненню Державного бюджету. Так наприклад після збільшення нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення і інвентаризації земель державної та комунальної власності, які відбудуться в рамках земельної реформи, сільські та селищні ради отримають додаткові живі гроші у вигляді податків та орендної плати [95].

Свою чергу фахівці наголошують, що одним з кроків по реалізації земельної реформи стане збільшення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення приблизно на 70% – до 19,5 тисяч гривень за гектар. В результаті плата за оренду таких земель збільшиться в середньому до 600-700 грн. за гектар на рік. Таким чином, якщо розмір середнього паю в Україні дорівнює 4 га, кожний селянин отримуватиме щорічно принаймні 2,5 тис. грн. в якості орендної плати [95]. Слід зауважити, що в контексті даної теми є проблемні аспекти, так землевласники і землекористувачі через більш високу плату за землі можуть зайти в так звану "тінь", шукати тіньові схеми що призведе до зворотного результату, тобто можлива ситуація часткового зменшення надходжень з їхнього боку.

Але на думку експертів в результаті даної ініціативи прибутковий податок, що сплачується з усієї орендної плати, також буде більшим для відповідної сільської громади”, – відзначають ряд експертів.

Також існує доручення Президента України перераховувати до бюджету місцевих сільських і селищних рад кошти в розмірі 1% від нормативної вартості землі. Це ще близько 200 грн. за кожний гектар сільської землі [95]. Даний аспект є цікавим, оскільки Українське сило тобто окремо взяті селищні і сільські ради в результаті цього отримують додаткові фінансові для свого розвитку, але враховуючи, нинішній стан в якому знаходиться охорона земель в Україні, виникає питання з приводу доцільності таких кроків. Безперечно сьогодні Українське сило теж перебуває в тяжкому стані, тому видається доцільно частину даних коштів спрямувати в окремо взятий резервний фонд з якого землевласники і землекористувачі отримуватимуть компенсацію за заходи які вони здійснюють по охороні земель.

Експерти зазначають, що, місцеві громади отримають додаткове джерело доходів у свої бюджети у вигляді плати за оренду земель, яке раніше не використовувалося або використовувалися без достатніх правових підстав. За даними Мінагрополітики, на сьогодні близько 1,8 млн. гектарів складають землі незатребуваних паїв, ще 1,4 млн. гектарів – землі так званої «відумерлої» спадщини.

Після інвентаризації земель державної та комунальної власності, що буде проведена в рамках земельної реформи, сільські та селищні ради зможуть здавати ці землі в оренду. “Таким чином 3 млн. гектарів земель, які відразу після завершення земельної реформи відійдуть у розпорядження місцевих громад [95]. Даний момент є досить цікавим, оскільки це дасть зможу наповнити бюджет місцевих громад і частину цих коштів можна буде направити у спеціальний вище згаданий фонд, який може бути використаний як для компенсації власникам та землекористувачам за заходи які вони проводять для охорони земель, так і для спрясування даних контів на інші заходи по охороні земель. Мовою цифр 600 грн. орендної плати з 3 млн. гектарів це 1,8 млрд. грн. які додатково надійдуть у вигляді орендної плати напряму до бюджетів сіл і селищ”, – зазначають посадовці-землевпорядники [95].

Важливо зазначити, що реалізація даної ідеї можлива лише за умови впровадження вище згаданих ініціатив. Таким чином необхідно створити незалежний фонд, в якій чітко будуть кошти з вище згаданих процедур, та з якого будуть чітко будуть повертатися суб'єктам плати за землю. Звичайно для реалізації даної ідеї в життя необхідно провести зміни в законодавстві. Для цього необхідно:

· внести зміни до Земельного кодексу України [3] та інших законодавчих актів які регулюють данні питання а саме необхідно створити нові положення та норми, які будуть закріплювати існування даного положння на законодавчому рівні;

· створити підзаконний акт, наприклад на основі наказу Кабінету міністрів України. Міністерства аграрної політики України, Державного комітету по земельним ресурсам України постанову, яка б встановлювала порядок діяльності даного фонду і функціонування даного «спеціального фонду»;

Отже виникає питання, що дасть даний механізм (фонд) і впровадження вище згаданих ініціатив ? За умов створення даного фонду можна буде вирішити ряд проблемних питань, а саме:

1. При наявності даного фонду і виконання вище згаданих ініціатив збільшити кількість коштів які будуть отримувати землевласники і землекористувачі за проведення заходів по охороні земель. Таким чином вони, тобто землевласники і землекористувачі будуть мати додаткову мотивацію, що призведе до якіснішого стану земельного фонду України.

2. Враховуючи роботу Українського казначейства це зменшить можливість несвоєчасної виплати компенсації землевласникам і землекористувачам за заходи які вони впроваджують для охорони земель і ґрунтів, що буде для них додатковою мотивацією.

3. Це дає можливість уникнути непотрібних бюрократичних процедур, яка відповідно зменшити можливість корупції в органах державної влади, що в свою чергу буде додатковою мотивацією для землевласників і землекористувачів.

Важливо наголосити, що дана пропозиція можлива лише в випадку реалізації вище згаданих ініціатив та чіткої координації органів державної влади та місцевого самоврядування !

Підсумовуючи стимулювання раціонального використання і охорони земель – це механізм ціноутворення, кредитування, пільгового оподаткування, виділення бюджетних та позабюджетних коштів, компенсації зниження доходів тощо, за допомогою якого забезпечується раціональне використання земельних ресурсів, створюються сприятливі умови для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, збереження та відтворення родючості грунтів, захисту земель від негативних наслідків антропогенної діяльності людини.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 58; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты