Завдання № 3.

Обстеження граматичного ладу мовлення.

Розуміння зверненої мови.

Виконання інструкції з одного завдання :

- закрий книгу,

- дістань ручку.

Виконання інструкцій з двох завдань :

- дістань ручку і поклади її на зошит,

- поклади лінійку на зошит.

Таблиця 2.3.

Результати контрольного етапу експерименту в контрольній групі

15% + 20% + 25%

3 = 18% (високий)

35% + 45% + 40%

3 = 40% (середній)

50% + 35% + 35%

3 = 42% (низький)

Як свідчать дані в таблиці, контрольній групі на низькому рівні сформованості комунікативної поведінки - 42 %, на середньому рівні - 40 %, а на високому рівні сформованості комунікативної поведінки - 18 %.

Після проведення контрольного експерименту в контрольній групі показники рівнів сформованості не змінились, про що свідчить діаграма.

Таблиця 2.4.

Результати контрольного етапу експерименту в експериментальній групі.

Обчислюємо відносну кількість дітей, що знаходяться на кожному з рівнів.

25% + 20% + 25%

3 = 23% (високий)

50% + 50% + 50%

3 = 50% (середній)

25% + 30% + 25%

3 = 27% (низький)

Як свідчать дані в таблиці, експериментальній групі на низькому рівні сформованості комунікативної поведінки - 27 %, на середньому рівні - 50 %, а на високому рівні сформованості комунікативної поведінки - 23 %.

Отже, аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Результати формування комунікативної поведінки вказують на можливість освоєння дітьми із дизартрією при ДЦП відповідних засобів спілкування;

2. В результаті формування комунікативної поведінки у дітей із дизартрією при ДЦП сформувалося вміння усвідомлено використовувати жести, які виражають стан, настрій людини, мімічні рухи в спілкуванні з оточуючими людьми;

3. У процесі формування вдалося виробити у дітей цієї категорії елементарні навички використання зворотного зв'язку у спілкуванні;

4. Якісний аналіз виконання завдань показав, що діти експериментальної групи виявили здатність: до розуміння емоцій; розуміння ознак дії (пантоміміка), жестів та пояснення їх значення; розуміння та пояснення значення піктограм; використання в своїй комунікативній поведінці набутих навичок жестикуляції, пантоміміки, міміки; використання, за необхідністю, графічних малюнків. Діти експериментальної групи значно продуктивніше стали використовувати допомогу дорослих та однолітків.

У мовленнєвій діяльності у дітей із дизартрією при ДЦП простежувалась тенденція до розширення словникового запасу за рахунок набутих знань із комунікативної поведінки. Це є доказом того, що у дітей утворились зв'язки, які правильно відображають значення слів.

Таким чином, аналіз контрольного етапу дослідження дав змогу виявити динаміку рівнів розвитку комунікативної поведінки та зробити висновок про ефективність використання запропонованих нами педагогічних заходів. Результати контрольного етапу свідчать про те, що за умов спеціально організованої, цілеспрямованої, послідовної та систематичної корекційно-розвивальної роботи у дітей із дизартрією при ДЦП підвищується рівень сформованості комунікативної поведінки.