Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ. Проблема комунікативного розвитку дитини на сьогодні є найбільш актуальною




Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  3. IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РОБІТ
  4. IV. Загальні організаційно-методичні вказівки
  5. V Загальні організаційно-методичні вказівки
  6. V Загальні організаційно-методичні вказівки
  7. V. Загальні організаційно-методичні вказівки
  8. V. Загальні організаційно-методичні вказівки
  9. А) Загальні положення
  10. ВИСНОВКИ

Проблема комунікативного розвитку дитини на сьогодні є найбільш актуальною. Пояснюється де значенням комунікативної діяльності в процесі соціалізації дитини і значенням дошкільного дитинства в розвитку особистості людини.

У ході дослідження та аналізу спеціальної науково-методичної літератури нами було уточнено поняття «комунікація», виявлена структура комунікативних навичок дошкільників. Теоретичний аналіз понять комунікації і спілкування, комунікативних навичок, комунікативної потреби, мотивації спілкування, функцій спілкування і мовлення показав, що вони є індивідуально-психологічними властивостями особистості дитини.

На основі розробленої методики було визначено особливості комунікативної поведінки дітей зазначеної категорії. Аналіз даних констатувального етапу експерименту показав, що у дітей із дизартрією при ДЦП є певні особливості комунікативної поведінки: недостатньо використовуються під час спілкування невербальні засоби - жести та емоції, які можуть замінити слова, або підсилити їх значення, діти не застосовують та не контролюють мімічні рухи, тактильними рухами користуються дуже обмежено. Діти погано розуміють значення невербальних знаків, які використовують оточуючі.

За матеріалами дослідження виявлено кілька рівнів сформованості комунікативної поведінки: високий, достатній, середній і низький.

Причинами недостатньої сформованості комунікативної поведінки цих дітей є: обмеженість мовленнєво-рухових можливостей; порушення мовленнєвої моторики; особливості психічного розвитку, недосконалість соціального виховання, відсутність особово-орієнтованого підходу до навчання. В наслідок цього відбувається порушення соціальних контактів дітей зазначеної категорії.

Визначено та науково обґрунтовано педагогічні заходи та умови формування комунікативної поведінки в дітей із дизартрією при ДЦП. Розроблено методику формування комунікативної поведінки, яка представлена системою вправ та завдань.

Контрольний етап дослідження засвідчив помітні позитивні кількісні зрушення рівнів розвитку комунікативної поведінки дітей експериментальної групи.

Якісний аналіз виконання завдань контрольного етапу дослідження засвідчує, що діти виявили здатність до розуміння та порівняння емоцій; розуміння ознак дії (пантоміміка), жестів та пояснювати їх значення; розуміння та пояснення значення піктограм; використання в своїй комунікативній поведінці набутих навичок жестикуляції, пантоміміки, міміки; навичок використання, за необхідністю, графічних малюнків.



Результати формувального експерименту показали, що діти із дизартрією при ДЦП мають хороші потенціальні можливості щодо розвитку комунікативної поведінки.

Дослідження не вичерпало всіх проблем формування комунікативної поведінки дітей із дизартрією при ДЦП у зв'язку зі складністю зазначеного мовленнєвого, рухового та психічного порушення, та багатогранністю питань, що входять до цієї теми.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 4; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты