КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ БРАТСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІБратський рух в Україні у другій половині XVІ – XVII ст. Роль братств в історії культури».
Виконала Студентка першого курсу спеціальності «Літературна творчість»
Київ 2012 ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ БРАТСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ
Наступ контрреформації торкнувся й православної церкви. Головним знаряддям наступу католицизму став орден єзуїтів, який поширив свій вплив га Польщу з 70-х років XVI ст. через розгалужену й добре організовану мережу навчальних закладів. Незабаром завдяки єзуїтським школам і колегіумам серед католиків опинилися Ходкевичі, Радзивілли, Слуцькі, Острозькі. Отож, захисникам православної віри, щоб відстояти свої позиції, слід було піднести рівень освіти й обновити все церковне життя. Найкращі представники українського й білоруського панства свідомо й послідовно підтримували народний рух і православну церкву як головного його носія в ті часи. Серед опікунів і меценатів української культури слід згадати литовського гетьмана Григорія Ходкевича, який 1568 року дав притулок у Заблудові втікачам з Москви Івану Федоровичу й Петрові Мстиславцю, прислужившись справі книгодрукування в Україні. В заблудівській друкарні побачили світ учительне Євангеліє 1569 року, Псалтир 1570 року. У 1572 році Федорович мусив переїхати до Львова, де побачили світ «Апостол» (1574) і «Буквар».
Князь Юрій Слуцький у 60-х роках XV ст. заснував у Слуцьку школу й друкарню; захисником православ’я був і овруцький староста князь Михайло Вишневецький, а його дружина Раїна опікувалася Манявським скитом. З 1564 року діяв на Волині культурний гурток вільнодумного князя Курбського, втікача з Москви. Та «над усі інші світив блиском світлості старої віри своєї» дім князів Острозьких. Костянтин Острозький заснував школи в Турові й Володимирі, 1580 року в Острозі заклав колегіум, навколо якого згуртувалися найкращі культурні сили України. До Острога перебрався й друкар Іван Федорович і надрукував перший староукраїнський переклад Біблії (1581), Буквар, Новий Заповіт, Псалтир.
Та діяльність цих окремих представників української знаті різко контрастувала з загальною байдужістю до української справи широкого загалу української шляхти. Зрештою, навіть згадані «стовпи православ’я» були такими недовго. Вже на переломі XVI – XVII ст. всі ці роди полонізувалися чи вимерли. За цих умов провідна роль, ініціатива в національному русі перейшла до нижчих верств.
Проте цей період ніс не лише невдачі для українського суспільства: релігійна політика спричинилася до культурного піднесення, а ворожнеча з поляками сприяла чіткому усвідомленню українцями своєї самобутності. Незважаючи на послаблення своїх позицій, православ’я все таки чинило опір наступу католицтва. Створення братств – громадських релігійних об’єднань православних українців, які захищали національно-релігійні права українського народу. Міщанство, яке мусило боротися проти соціального, національного й релігійного гніту, організувалося у братства. Перші згадки про братства в Україні належать до середини XV ст. З часом, особливо наприкінці XVI ст. й на початку XVII ст., братства здобули собі провідне місце в релігійно-національному житті України.
|