НЕБЕЗПЕЧНІ ЗОНИ НА БУДІВЕЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ

У процесі організації будівельного майданчика, ро­зміщення дільниць, робочих місць, лроїздів будівельних машин і транспортних засобів, проходів для людей виз­начають небезпечні для людей зони, у межах яких постій­но діють чи можуть потенційно діяти небезпечні виробничі фактори, тобто дільниці, на яких людям пере­бувати небезпечно. Небезпечні зони помічають знака­ми безпеки, відповідними написами, встановленої фор­ми; вони бувають постійними і тимчасовими.

До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать такі:поблизу неізольованих струмопровідних частин електроустановок; поблизу необгороджених перепадів заввишки 1,3 м і більше; у місцях переміщення машин і обладнання або їхніх ча­стин і робочих органів; у місцях, де є шкідливі речо­вини, що перевищують гранично допустимі концент­рації або діє шум, що перевищує гранично допустиму інтенсивність; у місцях, над якими переміщують ван­тажі вантажопідіймальними кранами.

До зон потенційно діючих небезпечних вироб­ничих факторів належать дільниці території поблизу споруджуваних будинків, поверхи, яруси та частини будівель, над якими проходить монтаж (демонтаж] конструкцій чи обладнання.

Тимчасовими вважають небезпечні зони, що вини­кають під час проведення робіт протягом однієї ро­бочої зміни (вибухові роботи, монтаж крана). Не­безпечні зони і їхні межі визначають проектами організації будівництва і проектами виконання робіт, їх можна уточнювати безпосередньо на об'єктах у процесі будівництва.

Установлення меж небезпечних зон при різних ви­дах і умовах робіт має велике значення, бо, як показує аналіз виробничого травматизму в будівництві, майже 20% нещасних випадків трапляється з робітниками, які перебувають у небезпечних зонах. На умови робо­ти в цих зонах треба звернути особливу увагу інже­нерно-технічним працівникам будівельних організацій.

Межі небезпечних зон, де може трапитись нещас­ний випадок від падіння будь-яких предметів, наве­дено в табл.2

Якщо окремі робочі місця розміщені на висоті (монтажники, покрівельники, оздоблювапьники), то не­безпечною зоною вважається ділянка, розташована внизу під робочим майданчиком, межі якого визнача­ють горизонтальною проекцією майданчика, збільше­ною по своєму контуру на безпечну величину 0,3 Н, де Н — висота, на якій ведуть роботи.

Межі небезпечних зон, де бувають ураження елек­тричним струмом, залежать від напруги в електро­установках. Так, відстань, що визначає небезпечну зону від необгороджених неізольованих частин елек­троустановки (електрообладнання, кабелю і прово­ду) чи від вертикальної площини, що є проекцією на землю найближчого проводу, повітряної лінії елект­ропередачі під напругою, повинна бути, м: при на­прузі до 1кВ—1,5; 1....2О — 2; 35...110 — 4; 150...220 — 5; 330 — 6; 500...750 —9; 800кВ (постійного струму) — 9 м.

Небезпечну зону екскаватора Я₍, обладнаного пря­мою лопатою, визначають за формулою R=r1+Ь₁, де r1 — найбільший радіус копання, м: Ь — відстань від верху котлована до лінії кута природного укосу грунту плюс 1м.

При земляних роботах небезпечною вважається зона в межах призми обвалення грунту плюс 1м.

Під час підривних робіт найбільший радіус небез­печної зони визначають дією повітряної хвилі.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речо­вин у повітрі робочої зони, перевищення яких стано­вить небезпеку для людини і визначає межі небез­печної зони, наведено в дод.5. Межі небезпечних зон поблизу частин і робочих органів машин, що руха­ються, становлять до 5 м, якщо інших підвищених ви­мог немає в паспорті чи інструкції заводу-виготовника.

Усі входи в будівлю мають бути захищені зверху щільним навісом завширшки не менше ширини вхо­ду з відстанню не ближче ніж 2 м від стіни будівлі.

Захисні огорожі розраховують на міцність, вони по­винні мати висоту не менш як 1,1 м, а відстань між горизонтальними елементами — не більш як 0,45 м.

\Щоб запобігти можливому падінню відходів і неве­ликих предметів, на перекритті треба встановити бор­тову дошку заввишки не менш як 0,15 м. Елементи конструкцій захисних огорож повинні мати масу, яка не перевищує 20 кг. При встановленні й демонтажі захисних огорож освітленість у темні години доби має становити не менш як ЗО лк. Не допускається монтаж захисних огорож на висоті (у відкритих місцях), якщо сила вітру дорівнює 10 м/с і більше, а також під час великого снігопаду, зливи, грози і ожеледі.

Щоб знизити виробничий травматизм на будівель­ному майданчику, використовують огорожі для будівель­них машин і обладнання. Вони повинні бути якісними, мати просту конструкцію і легко встановлюватися. Такі огорожі захищають і рухомі частини будівельних ма­шин, здебільшого вони зблоковані з робочими час­тинами машин. Якщо зняти огорожі, то машина ав­томатично зупиниться. Стаціонарною огорожею є кожухи візків баштових кранів, дискових циркуляр­них пилок, абразивних кругів на шліфувальних і гос­трильних верстатах, рубильників. До збірно-розбір­них огорож належать інвентарні заввишки не менш як 1 м, якими обгороджують постійні небезпечні зони, та огорожі із стояків і натянутого каната для тимча­сових небезпечних зон. На огорожі через кожні 5... 10 м по довжині вивішують запобіжний напис «Небез­печна зона».

Щоб запобігти доступу сторонніх осіб, небезпечні зони обгороджують захисними пристроями, види і конструктивні особливості яких розглянуто у пара­графі ЗО. Огорожі фарбують за прийнятим еталоном.

Питання для самоперевірки:

1..КЛАСИФІКАЦІЯ І СКЛАД ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОЕКТІВ.

2..ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РУХУ ТРАНСПОРТУ ПО ТЕРИТОРІЇ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА.

4.БЕЗПЕЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ І СКЛАДСЬКИХ РОБІТ

5.НЕБЕЗПЕЧНІ ЗОНИ НА БУДІВЕЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ

Література:

СНиП ІІІ-4-80

Сугробов Н.П. стор.100-115

Пугач В.І. стор.106-144