ТЕМА 4. СТАТИСТИКИ ГРОШОВОГО ОБІГУ

План (логіка) викладу матеріалу

4.1. Предмет, мета, об'єкт та основні завдання статистики грошо­вого обігу.

4.2. Показники статистики грошей та їх функціональна характерис­тика.

4.3. Статистичний аналіз грошового обігу

Основні поняття та терміни

Грошовий обіг. Грошова маса. Грошова одиниця. Наявна емісія. Безготівкова емісія. Безготівковий грошовий оборот. Готівковий грошовий оборот. Номінальна грошова маса. Реальна грошова маса. Кількість оборотів грошей. Швидкість обігу грошей. Індекс-дефля-тор ВВП. Рівень монетаризаціїекономіки. Купюрний склад грошової маси. Грошова база. Грошові агрегати.

4.1. Предмет, мета, об'єкт та основні завдання статистики грошового обігу

Важливим фактором в економіці будь-якої країни для розвитку рин­кових відносин є грошова маса, що забезпечує процес розширеного виробництва товарів, послуг та виступає як інструмент впливу на про­цеси господарювання та формування економічної політики держави.

Грошовий обіг— це рух грошей у процесі виробництва, розподі­лу, обміну та споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків і через обіг готівки. Кількісний бік грошового обігу виражається в показниках грошової маси і швидкості обігу грошей [14, J 94].

В умовах ринкової економіки для ведення ефективної грошової по­літики необхідно мати достатньо статистичної інформації про обсяги, склад, динаміку грошової системи та грошового обігу, що дозволить своєчасно реагувати на зміну рівня цін, обсяги виробництва, стан пла­тіжного балансу та приймати відповідні рішення.

Тема 4. Статистика грошового обігу

Грошовою масою(запасами) називають сукупний обсяг купівельних та платіжних коштів, що обслуговують господарський обіг і належать приватним особам, підприємствам і державі. У грошовій масі розрізняють активні гроші, що застосовуються у готівковому та безготівковому обігу, і пасивні (нагромадження, резерви, залишки на рахунках), котрі лише по­тенційно можуть бути використані в угодах [44, 301].

Перехід економіки України до ринкових відносин вплинув і на функціонування грошових потоків. Із різким збільшенням грошових потоків досить значна частина грошового обороту стала здійснюва­тись у безготівковій формі. Проте, ще велика частка грошей здійснює свій рух через обіг готівки, що не дає змоги об'єктивно оцінити реаль­ну купівельну спроможність громадян країни, ефективно впливати па покращення грошово-кредитного регулювашія ринкової економіки.

Мета статистики грошового обігуполягає в забезпеченні органів грошово-кредитного регулювання достовірною інформацією про стан грошової системи для розробки й реалізації грошово-кредитної полі­тики [27, 67].

Предметомстатистики грошей та грошового обігу є кількісна сто­рона масових процесів та явищ у сфері грошового обігу, що передба­чає збір та аналіз даних про структурні та динамічні зміни грошової маси, взаємозв'язок грошового обігу з рівнем економічного розвитку.

Елементами грошової системи є:

• Грошова одиниця.

• Організація грошового обігу.

• Наявна та безготівкова емісія.

Об'єктомстатистики грошей і грошового обігу виступають елемен­ти грошової системи.

Основні завдання статистики грошового обігу:

• Аналіз розмірів, структури, динаміки грошової маси і її розподі­лу за регіонами і групами населення.

• Визначення параметрів наявної і безготівкової емісії.

• Визначення купюрного складу готівки.

• Виявлення кількісних параметрів взаємозв'язку грошового обігу ³ рівнем економічного розвитку та інфляції.

• Прогноз параметрів грошового обігу і купівельної спроможності грошей.

Фінансова статистика

4.2. Показники статистики грошей та їх функціональна характеристика

Система показників статистики грошового обігу базується на кате­горіях, пов'язаних з функціями грошей, обсягом і структурною харак­теристикою грошової маси та включає наступні групи показників:

• обсяг грошового обігу;

• грошову масу та її структуру;

• швидкість обігу грошової маси;

• ефективність використання грошової маси;

• купівельну спроможність національної грошової одиниці;

• рівень монетаризації економіки;

• грошовий мультиплікатор;

• індекс-дефлятор;

• купюрну будову грошової маси та інші.

Під обсягом грошового обігурозуміють сукупність грошових операцій, за допомогою яких здійснюється рух грошей [59, 94].

Грошовий обіг здійснюється у безготівковій та готівковій формах.

Безготівковий грошовий обіг— це сукупність грошових розра­хунків, які здійснюються тільки на підставі письмових (електронних) документів, які характеризуються суворою стандартизацією, кодифі­кацією та уніфікацією.

За формами безготівкові розрахунки поділяються на : розрахунки за товарними операціями та розрахунки за нетоварними операціями. Упертому випадку розрахунки завершують угоди, пов'язані з това­рообігом та послугами. У другому — розрахунки з бюджетом, устано­вами банків, біржами тощо.

Збільшення застосування безготівкових розрахунків, тобто без уча­сті грошей у формі готівки, шляхом переказування грошових коштів із рахунка платника (покупця) в установі банку на рахунок одержувача (продавця) дає змогу:

• звести до мінімуму суму грошей, що перебувають в обігу;

• раціонально використовувати тимчасово вільні кошти на банків­ських рахунках для надання кредитів суб'єктам господарювання;

• значно пришвидшити самі розрахунки внаслідок використання засобів електронного зв'язку;

Тема 4. Статистика грошового обігу

• посилити контроль за виконанням договірних зобов'язань як одержувачами грошей, так і платниками;

• значно зменшити витрати обігу, пов'язані з готівковими розра­хунками.

Готівковий обігв Україні поряд з безготівковими розрахунками є складовою загального грошового обороту і представляє собою су­купність платежів, що здійснюються готівкою [54, 63].

В загальній грошовій системі України готівковий обіг продовжує відігравати значну роль, яка пов'язана, в основному, з обслуговуван­ням населення в процесі формування і розподілу грошових доходів.

Залежність між кількістю грошей в економіці та обсягом виробни­цтва продукції може бути відображена наступним рівнянням, яке ха­рактеризує взаємозв'язок грошового обігу та валового національного продукту (за певний період):

М. У = ВВП

де М—номінальнагрошова маса;

V— швидкість обороту грошей;

ВВП — валовий внутрішній продукт.

Номінальна грошова маса (М)— цс кількість грошей в обігу або запас активів у ліквідній формі [27, 69].

Якщо величину ВВП виразити через рівень цін та фактичний обсяг виробництва, то залежність між грошовим обігом та ВВП буде мати наступний вигляд:

М. V = Р . Q;

де Р — рівень цін;

Q — фактична кількість виготовленої продукції.

Швидкість обігу грошей {V)— характеризує інтенсивність руху грошових знаків прн функціонуванні їх як засобів обігу.

Добуток номінальної грошової маси (М) на швидкість обороту грошей (V) дає показник грошового обігу (М V), який відображає потік грошової маси за певний період часу.

Для визначення необхідної кількості грошей, що забезпечує реаль­ний рівень виробництва, використовується показник реальної грошової-маси.

Фінансова статистика

І

Тема 4. Статистика грошового обігу

Фінансова статистика

Тема 4. Статистика грошового обігу

Фінансова статистика

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте соціально-економічне значення статистики грошового обігу в умовах ринкових відносин.

2. Перелічіть елементи грошової системи України.

3. Охарактеризуйте основні показники статистики грошового обігу.

4. У чому полягають основні відмінності наявної і безготівкової емісії?

5. У чому полягає суть номінальної та реальної грошової маси?

6. За допомогою яких показників визначається швидкість обігу грошової маси?

7. Які фактори впливають на зміну швидкості обороту грошей?

8. Методика прогнозу грошової маси.

9. Перелічіть способи розрахунку грошового мультиплікатора, їх характеристика.

10. Які фактори впливають на зміну грошового мультиплікатора?

11. Що ви розумієте під грошовими агрегатами?

12. У чому полягає особливість розрахунку грошових агрегатів за методологією МВФ та в Україні?

13. Який принцип побудови грошових агрегатів MO, Ml, M2, МЗ?

14. Охарактеризуйте показники купюрного складу грошової маси.

Приклади розв'язання практичних завдань

Завдання І. Розрахувати швидкість обігу грошової маси та трива­лість одного обороту, використовуючи наступні дані:

— витрати грошових коштів населення за рік становлять 25600 млн. грн;

— залишок готівки у населення — 4000 млн. грн.

Разв 'язок

1. Швидкість обігугрошової маси (кількість оборотів):

Фінансова статистика

Тема 4. Статистика грошового обігу

Завдання 4.2.

Оцінити рівень інфляції товарів по всій сукупності товарів і пос­луг, використовуючи показники дефлятора ВВП, якщо валовий внут­рішній продукт в поточних цінах складає 18100, а в базовому періоді 10100 млн.грн.

Завдання 4.3.

Порахувати показники грошового обігу (кількість оборотів грошо­вої маси, середній строк обігу грошей та індекс купівельної спромож­ності грошової одиниці), якщо за рік надійшло грошей в каси банку 6 млн. грн., середньорічна маса грошей в обігу 600 тис. грн., ціни та тарифи зросли на 5 %.

Завдання 4.4.

Розрахувати величину готівки, яку необхідно вилучити з обігу чи додатково випустити, враховуючи швидкість обороту готівки, якщо тривалість обороту готівки, відповідно, у звітному та минулому році становила: 130 та ПО днів. А надходження готівки в каси у звітному році 8 млн. 200 тис. гри.

Завдання 4.5.

Дослідити зміну тривалості обороту готівки та розрахувати суму го­тівки, яку необхідно вилучити з обігу чи додатково випустити, млн. грн.

Завдання 4.6.

Порахувати показники, що характеризують швидкість документо­обігу, якщо середній залишок коштів на певному рахунку за рік склав 160 тис. грн., а оборот по списанню коштів з цього рахунку 6 млн. грн.

Фінансова статистика

Завдання 4.13.

Розрахувати кількість оборотів грошової маси, середній строк обігу грошей та індекс купівельної спроможності грошової одиниці, якщо за рік в каси банківської установи надійшло 245 млн. грн., середньорічна маса грошей в обігу 125 тис. грн., ціни на тарифи зросли на 1,5 %.

Завдання 4.14.

Магмо умовні дані про кількість випущених банкнот:

Визначити розмір середньої вартості банкноти, яку було випущено в обіг.

Тестові завдання

/. Грошовий обіг — це:

а) рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну та спожи­
вання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівко­
вих розрахунків і через обіг готівки;

б) сукупний обсяг купівельних та платіжних коштів, що обслуго­
вують господарський обіг і належать приватним особам, підприємст­
вам і державі;

в) вартість товарів і послуг, предметів культурно-побутового і гос­
подарського призначення, відповідно до науково обгрунтованих норм
споживання і нормативів задоволення раціональних потреб людини.

2. Безготівковий грошовий обіг — це:

а) сукупність грошових розрахунків, які застосовуються у взаємо­
відносинах держави, підприємств, установ і населення, набираючи
форму готівкових грошей;

б) сума готівки в обігу, готівки в сейфах та резервів комерційних банків;

в) сукупність грошових розрахунків, здійснюваних у формі запасів
на рахунках у банках та заліком взаємних вимог.

Тема 4. Статистика грошового обігу

J, Відношенням величини ВВП до загальної маси грошей в обігу ви­значають:

а) кількість оборотів грошової маси;

б) тривалість одного обороту грошової маси;

в) грошовий мультиплікатор.

4. Грошовий агрегат M_t включає:

а) агрегат М₀, поточні депозити, розрахункові рахунки;

б) агрегат М₍₎, валютні кошти, цінні папери власного боргу банків;

в) поточні депозити, строкові та нагромаджувальні депозити, кош­
ти клієнтів за трастовими операціями банків.

5. Кількість оборотів грошей в обігу за певний період розрахову­
ється:

а) як відношення ВВП до загальної маси грошей;

б) як відношення загальної маси грошей до ВВП, помножене на кіль­
кість днів у періоді;

в) як відношення загальної маси грошей до ВВП.

6. Співвідношення між грошовим агрегатом і грошовою базою — це:

а) грошовий мультиплікатор;

б) рівень інфляції;

в) реальна грошова маса.

7. Базові чинники внутрішнього середовища, що впливають на гро­
шовий обіг:

а) дефіцит власних оборотних коштів підприємства, недоступність
кредитних ресурсів, низька купівельна спроможність споживачів, по­
датковий тиск;

б) стратегія управління обсягами діяльності, активами, капіталом,
грошовими потоками;

в) склад і структура активів, політика використання і розподілу
прибутку.

8. Якщо споживчі ціни зросли, то купівельна спроможність гро­
шової одиниці:

а) зменшиться;

б) збільшиться;

в) не зміниться.

Фінансова статистика

9. Для оцінки рівня інфляції використовуються наступні показники:

а) індекс споживчих цін, індекс купівельної спроможності грошо­
вої одиниці;

б) індекс-дефлятор ВВП, норма інфляції;

в) обидві відповіді вірні.

10. Ку шорний склад за сумою банкнот визначається, як:

а) відношення грошових одиниць певного номіналу до загальної
кількості грошових знаків;

б) відношення суми банкнот певного номіналу до загального обся­
гу готівкової грошової маси;

в) добуток грошових одиниць певного номіналу на відповідний
номінал банкноти.

ТЕМА 5. СТАТИСТИКА ЦІННИХ ПАПЕРІВ

План (логіка) викладу матеріалу

5.1. Поняття ринку цінних паперів, предмет і завдання його статис­тичного вивчення.

5.2. Методи оцінювання вартості цінних паперів та розрахунок їх прибутковості.

5.3. Статистична оцінка ефективності реальних інвестицій.

Основні поняття та терміни

Фінансовий ринок. Ринок цінних паперів. Цінні папери. Акція. Об­лігація. Казначейські зобов язання.Депозитні сертифікати. Вексель. Інвестиційний сертифікат. Приватизаційні папери. Джерела залу­чення коштів. Дивіденд. Ставка доходу. Ринкова вартість акцій. Амортизована вартість облігації. Прибутковість облігації. Дохід­ність державних казначейських зобов'язань. Інвестиції. Ефектив­ність інвестицій. Окупність інвестицій. Капіталомісткість про­дукції.

5.1. Поняття ринку цінних паперів, предмет і завдання його статистичного вивчення

У сучасній ринковій економіці фінансовий ринок є одним із най­важливіших сегментів ринку.

Фінансовий ринок(ринок фінансових ресурсів) — сукупність ві­дносин між населенням, підприємствами та державою з приводу пере­розподілу вільних коштів на основі повної економічної самостійності, Механізму саморегуляції ринкової економіки, внутрішньо- та міжгалу­зевого переливання фінансових ресурсів [51, 80].

Фінансова статистика

Фінансовий ринок поєднує кредитний, валютний ринки та ринок інструментів власності. Ринок інструментів позики та ринок інструме­нтів власності формують ринок цінних паперів.

Ринокпінних паперів(частина кредитного ринку) — це сукупність економічних відносин з приводу операцій з борговими зобов'язаннями (облігаціями, векселями), і повністю ринок інструментів власності — сукупність економічних відносин з приводу операцій із інструментами власності (усіма видами акцій). Ринок цінних паперів охоплює операції з випуску й обігу інструментів позики, інструментів власності, а також їх гібридів і похідних. Ринок похідних та гібридних інструментів— це сукупність економічних відносин з приводу операцій з гібридними ін­струментами — цінними паперами, що мають ознаки як облігацій, так і акцій (наприклад, привілейовані акції та конвертовані облігації) та по­хідними інструментами— варрантами (дають право придбання будь-якої кількості цінних паперів за фіксованою ціною протягом певного часу чи безстроково), опціонами (дають право придбання чи продажу в майбутньому певної кількості цінних паперів (пакету) за фіксованою ціною), ф'ючерсами (зобов'язання купівлі — продажу цінних паперів у визначений наперед термін за ціною, яка діяла на момент укладання ф'ючерсної угоди ) та інші аналогічні цінні папери [51, 90].

Згідно із Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» цінні папери— це грошові документи, що засвідчують право на володіння по­зикою або відносини з нею, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Головним критерієм, відповідно до якого деякі грошові документи вважаються цінними паперами, а інші ні, є законодавче закріплення переліку цінних паперів.

Цінність паперу, як правило, підкріплена тією частиною вартості майна, на яку має право претендувати власник цінного паперу при умові його пред'явлення.

Найбільш типовими видами цінних паперів, які випускаються і зна­ходяться в обігу на ринку цінних паперів України, є:

• акції;

• облігації звичайних і місцевих внутрішніх державних позик;

Тема 5. Статистика цінних паперів

• облігації підприємств;

• казначейські зобов'язання держави;

• депозитні сертифікати;

• векселі;

• інвестиційні сертифікати;

• приватизаційні папери.

Акція— це цінний папір без встановленого строку обігу, що за­свідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація— це цінний папір, що підтверджує внесення її власни­ком грошових коштів і засвідчує зобов'язання відшкодувати йому но­мінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою встановлених відсотків.

Казначейські зобов'язання держави— це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються винятково на добровільних заса­дах серед населення, підприємств, організацій та інших учасників ринку цінних паперів та засвідчують внесення їх власниками гро­шових коштів до бюджету і дають право на отримання фінансового доходу.

Депозитний сертифікат(ощадний) — це письмове свідоцтво бан­ку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання (після закінчення встановленого строку) депозиту та відсотків на нього. На відміну від звичайних ощадних рахунків, вклад­ник отримує сертифікат, який є своєрідним борговим зобов'язанням банку.

Вексель— це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Інвестиційний сертифікат— це цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестицій­ному фонді.

Фінансова статистика

Приватизаційні папери— це основний вид державних цінних па­перів, які засвідчують право їх власника на безплатне одержання част­ки майна державних підприємств, державного житлового та земельно­го фондів у процесі приватизації.

Обов'язковим реквізитом цього паперу є ім'я його власника.

Основним чинником, ідо впливає на коливання цін на певні цінні папери, є фактор попиту — пропозиції. Це найбільш суттєва законо­мірність функціонування ринкового механізму.

Важливим джерелом залучення коштів для поповнення державного та місцевих бюджетів, мобілізації капіталу для діючих та нових під­приємств є випуск цінних паперів. При цьому, випуск цінних паперів найчастіше зосереджений у тих галузях і сферах, які можуть принести великий прибуток [51,91].

Основні завдання статистики ринку цінних паперів:

• збір повної та об'єктивної інформації про цінні папери для аналі­зу даних про їх ризик, дохідність і ліквідність;

• розробка і вдосконалення методики та методології збору, оброб­ки та прикладного використання статистичної інформації про цінні папери та учасників фондового ринку;

• статистичний аналіз діяльності інвесторів, емітентів, фінансових посередників, які Е суб'єктами фондового ринку.