Методи оцінювання вартості цінних паперів та розрахунок їх прибутковості

У процесі взаємодії на ринку емітентів, інвесторів, інших фінансо­вих посередників важливе значення має показник ціни на акції. Поряд з іншими чинниками він ураховується при прийнятті рішення щодо доцільності придбання акцій конкретного емітента, їх кількості, а та­кож часу придбання.

На курс акцій можуть впливати наступні чинники:

• дивіденди, що виплачуються по конкретному виду акцій;

• ставка доходу, яка дозволяє окупити інвестиції акціонерного то­вариства;

• темпи приросту дивідендів для простих акцій.

Тема 5. Статистика цінних паперів

Тема 5. Статистика цінних паперів

Фінансова статистика

Отже, прибутковість казначейських зобов'язань держави зале­жить від слідуючих факторів:

• номінальної вартості цінного папера;

• дохідності цінного папера;

• строку, що залишається до його погашення;

• зміни ринкової кон'юнктури.

Як свідчить практика, зростання ефективності дохідності первин­ного розміщення не дозволяє обернути наявні казначейські зо­бов'язання в готівку без збитку або втрати дохідності. У цьому випад­ку очікування погашення виявляється набагато кращим, ніж будь-яка оперативна діяльність [36, 130].

5.3. Статистична оцінка ефективності реальних інвестицій

Інвестиції— це довгострокове вкладення коштів в активи підпри­ємства з метою розширення масштабів діяльності, збільшення прибут­ку, підвищення конкурентоспроможності та ринкової стабільності під­приємства [42, 384].

Фінансові інвестиції— це довгострокові фінансові вкладення в цінні папери, у корпоративні спільні підприємства, що забезпечують гарантовані джерела доходів або поставок сировини, збуту продукції іт. ін.

Для оцінювання ефективності інвестицій використовують систему показників : коефіцієнт ефективності (Е) та обернений до нього показ­ник — період окупності (ПО).

1.Зниження собівартості продукціїз розрахунку на гривню ін­вестицій:

де С₀, С, — собівартість одиниці продукції відповідно при початко­вих і додаткових капітальних вкладеннях;

Q — річний обсяг виробництва продукції в натуральному вира­женні після додаткових інвестицій;

/ — сума додаткових інвестицій.

Важливими умовами підвищення ефективності інвестиційної дія­льності є скорочення термінів незавершеного виробництва, зниження вартості об'єктів, які здаються, а також правильна експлуатація їх.

Для характеристики інвестиційної активності окремих регіонів доцільно застосовувати таку групу показників:

• загальний обсяг реальних інвестицій;

• темп зміни обсягу інвестицій;

• обсяг інвестицій на душу населення;

• обсяг інвестицій на одиницю створеного валового внутрішнього продукту;

• співвідношення між вітчизняними та іноземними інвестиціями;

• капіталовіддача.

Фінансова статистика

Враховуючи те, що інвестування здійснюється не одноразово, а по­етапно, повернення інвестованого капіталу та ефективність реальних інвестицій доцільно проводити, використовуючи наступну систему показників:

1. Чистий грошовий потік (ЧГП)— це вся сукупність позитив­них і від'ємних грошових потоків протягом періоду реалізації інвес­тиційного проекту.

Чистий грошовий потік інвестованого капіталу на кожен рік (мі­сяць) прогнозного періоду розраховується як прогнозована величина чистого прибутку, розрахована за умови припущення про відсутність витрат на сплату відсотків за довгостроковим боргом, збільшена на прогнозовану суму амортизації, що врахована в складі витрат під час визначення величини чистого прибутку, зменшена на величину про-

Фінансова статистика

гнозованого приросту робочого капіталу (збільшена на величину змен­шення робочого капіталу) і зменшена на величину прогнозованих ка­пітальних інвестицій за відповідний період.

2. Чистий приведений грошовий потік (ЧПГП)— це різниця між теперішньою вартістю суми чистого грошового потоку та сумою інвестиційних витрат згідно проекту.

Обсяг чистого грошового потоку, приведеного до сучасної вартості, розраховують шляхом дисконтування за формулою складних процентів.

Ставка повинна відображати очікуваний усереднений рівень пози­кового відсотка на фінансовому ринку. Норму дисконту вибирають залежно від тривалості життєвого циклу проекту, рівня інфляції, гос­подарського ризику, ймовірності зміни процентних ставок на викорис­тання позикових коштів Г14. 29(S1.

7. Період окупності інвестиційза проектом (ТОЇ)— це трива­лість часу, необхідна для повного повернення інвестиційних витрат, пов'язаних з реалізацією проекту.

Отже, об'єктивна оцінка ефективності інвестиційних проектів дає можливість вирішити важливі завдання щодо вибору оптимального варіанту використання капіталу, термінів його повернення та отри­мання прибутку в майбутньому з ціллю подальшого розширеного від­творення виробництва.

Можливості оперативного припинення інвестиційного проекту з най­меншими втратами визначаються оцінкою ступеня його ліквідності. Під ліквідністю інвестиційрозуміють їх потенційну здатність у корот­кий час і без істотних фінансових втрат трансформуватись у кошти.

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику ринку цінних паперів.

2. Дайте визначення поняттю «цінні папери».

3. Які види цінних паперів ви знаєте?

4. В чому полягають основні завдання статистики ринку цінних па­перів.

5. Охарактеризуйте основні показники статистики цінних паперів.

6. В чому суть методики розрахунки вартості окремих видів цінних паперів?

7. Методи розрахунку дохідності цінних паперів.

8. Охарактеризуйте систему показників інвестиційної привабливос­ті регіонів.

9. Сутність і методи статистичної оцінки інвестиційної привабли­вості.

Фінансова статистика

Тема 5. Статистика цінних паперів

Фінансова статистика

б)сума дивідендів з кожної акції за рік становить 25 грн., необхід­ний рівень прибутковості 20 % річних, середній очікуваний ріст диві­дендів зарік 15 %.

Завдання 5.2.

Дослідити зміну вартості цінних паперів за період: 2007-2009 ро­ків, використовуючи дані наступної таблиці:

Завдання S.3.

Оцінити доцільність придбання акцій за ринковою вартістю 10000 грн. у випадках, якщо:

а) сума дивідендів кожної акції за рік складає 1200 грн., необхідний
рівень прибутку 6 % річних;

б) сума дивідендів з кожної акції за рік становить 5000 грн., необ­
хідний рівень прибутковості 5,5% річних, середній очікуваний ріст
дивідендів за рік 3 %.

Завдання 5". 4.

Розрахувати:

1) біржові індекси по 3 компаніям за 3 роки;

2) загальну кількість акціонерів кож лої компанії;

Тема 5. Статистика цінних паперів

3) дослідити вплив зміни ринкової ціни акцій та їх кількості на за­гальну чисельність акціонерів.

Завдання 5.5.

За наведеними даними (у порівняних цінах, млн. грн.) проаналізуй­те динаміку і структуру інвестицій, використовуючи показники дина­міки, структури, графічний метод. Зробіть висновки про розвиток рин­кових відносин в регіоні.

Фінансова статистика

Завдання 5.6.

Дослідити дохідність портфеля, який складається із 5-ти видів ак­тивів, використовуючи умовні дані наступної таблиці:

Завдання 5.7.

Провести дослідження структури та динаміки інвестицій, викорис­товуючи умовні дані наступної таблиці:

Тестові завдання

/. Видами цінних паперів в Україні є:

а) акції;

б) казначейські зобов'язання держави;
в)кредитні карточки.

Тема 5. Статистика цінних паперів

2. Підібрати вірне визначення до термінів «Акція», «Облігація»,
((Депозитний сертифікат»:

а) це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів,
_яке засвідчує право вкладника на отримання (після закінчення вста­
новленого строку) депозиту та відсотків на нього;

б) це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує
пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, під­
тверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь
в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини
прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при
ліквідації акціонерного товариства;

в) це цінний папір, що підтверджує внесення її власником грошо­
вих коштів і засвідчує зобов'язання відшкодувати йому номінальну
вартість цього цінного папера в передбачений у ньому сірок з випла­
тою встановлених відсотків.

3. Номінальна ціна акцій — це:

а) ціна, яка позначається на бланку акцій;

б) ціна, за якою акції продаються емітентом при їх випуску;

в) ціна, що встановлюється за балансовими документами емітента.

4. Якість цінних паперів визначається:

а) оцінкою ліквідності цінних паперів;

б) рейтингом цінних паперів;

в) показниками якості цінних паперів, прийнятих у міжнародній
практиці.

5. При оцінюванні цінних паперів з метою їх прийняття як застави
при кредитуванні не враховують:

а) кількість цінних паперів;

б) якість цінних паперів;

в) платоспроможність емітента цінних паперів.

6. Не підлягають перегляду на зменшення корисності цінні папери
з портфеля:

а) торгового;

б) до погашення;

в) інвестицій в асоційовані компанії.

99

Фінансова статистика

7. Торгівля цінними паперами за власні кошти — це:

а) брокерські операції;

б) дилерські операції;

в) інвестиційні операції.

8. Основним показником при визначенні прибутковості цінних па­
перів є:

а) чистий прибуток акціонерного товариства;

б) статутний капітал акціонерного товариства;

в) ставка дивіденду (відсотків) компанії.

9. Ринкова вартість привілейованих акцій розраховується, як:

а) відношення постійного дивіденду, що сплачується на привілейо­
вану акцію до ставки доходу, що забезпечує окупність інвестицій;

б) відношення ставки доходу, що забезпечує окупність інвестицій
до постійного дивіденду, що сплачується на привілейовану акцію;

в) відношення розміру дивіденду до номінальної вартості акцій.

10. Рендит — це:

а) річна ставка дивіденду;

б) сума доходу з акції, придбаної за курсом;

в) сукупна річна прибутковість облігації.

ТЕМА 6.СТАТИСТИКА ОЩАДНОЇ СПРАВИ

План (логіка) викладу матеріалу

6.1. Значення та економічна роль ощадних банків

6.2. Статистика ощадних операцій

6.3. Статистика управління активними операціями

Основні поняття та терміни

Ощадний банк. Банківські послуги. Система показників ощадних банків. Процент осідання вкладів. Оборотність вкладів. Термін збері­гання однієї гривні. Собівартість залучених коштів. Витрати банку. Умовні операції. Фізичні операції. Метод розподілу активів. Центри ліквідності. Субстандартні активи. Збиткові активи. Особливо зга­дані активи. Оцінка ризику. Норматив платоспроможності банку. Норматив загальної ліквідності.

6.1. Значення та економічна роль ощадних банків

Ощадні банки є важливим, необхідним елементом економіки країн Центральної та Східної Європи, тому що вони посідають значне місце в наданні населенню ефективних фінансових послуг. Якщо комерційні банки зорієнтовані в основному на надання послуг великим комерцій­ним, спільним і державним підприємствам, багатим приватним особам і практично не зацікавлені в наданні послуг дрібним і середнім клієн­там, то ощадні банки якраз навпаки [47, 10].

Актуальними є такі банківські послуги:

а) комплексне розрахунково-касове обслуговування, безготівкові
розрахунки, внутрішні та міжнародні перекази;

б) депозитні рахунки;

в) кредитування малих і середніх підприємств, фермерів, індивіду­
альних торговців, власників кафе, ресторанів і т. д.;

г) споживче фінансування;

д) фінансування будівництва і купівлі житла;

є) розповсюдження державних цінних паперів, акцій, виплата диві­дендів;

с) інші продукти банку для дрібної та середньої клієнтури [47, 11].

Фінансова статистика

6.2. Статистика ощадних операцій

Важливе значення для банку маг стабільність збереження вкладів. Відомо, що чилі довше зберігаються кошти на вкладах, тим ефектив­ніше банк може тими коштами користуватися.

Способи і прийоми статистичного аналізу роботи ощадного банку аналогічні з методами аналізу, прийнятими в комерційних банках України.

Але діяльність банку за ощадними операціями має свою особли­вість, і тому доцільно акцентувати увагу на окремих методах аналізу ефективності цих операцій [47, 105].

Даний аналіз допомагає:

• покращити планування роботи;

• виявити резерви підвищення ефективності роботи банку;

• визначити пріоритетні напрямки використання резервів, що дозволить поліпшити стан справ у банку.

При аналізі використовують методи групування та порівняння, а також аналізують показники розвитку ощадної справи: кількість установ ощадного банку, чисельність і склад вкладників, сума внесе­них вкладів. На базі цих показників розраховуються середні показни­ки, які дозволяють у динаміці вивчити стан та перспективи покращен­ня діяльності установ Ощадного банку: середній розмір вкладу на одного вкладника, середня сума вкладу на одну установу ощадного банку, середній строк зберігання вкладів та інші.

Стабільність вкладів характеризується такими показниками: 1. Процент осідання вкладів— це відношення приросту вкладів до оборотів за приходом.

Приріст вкладу = Залишки вкладів на кінець року— Залишки вкладів на початок року

Приріст вкладів можна також визначити як різницю: оборот за приходом на певну дату — оборот за видатком на певну (цю ж) дату.

Причому, чим вищий показник осідання вкладів, тим при інших рів­них умовах банк працює ефективніше.

Тема 6. Статистика ощадної справи

До витрат банку, які відносяться до вкладних операцій, належать:

1) відсотки за вкладами;

2) адміністративно-господарські витрати;

3) операційні;

4) витрати на інкасацію;

5) витрати на технічне обслуговування;

6) витрати на розрахунки;

7) амортизаційні витрати;

8) витрати на підготовку кадрів;

9) інші витрати [44, 107].

Для вирахування собівартості вкладних операцій необхідно із загаль­них витрат банку визначити ті, які безпосередньо відносяться на витрати за вкладами, тобто потрібно визначити питому вагу таких витрат.

Фінансова статистика

Ощадбанк виконує різні види операцій. Для визначення загального їх обсягу потрібно всі фізичні операції перевести в умовні за відповід­ними коефіцієнтами:

• вкладні операції — 1,0;

• платежі — 0,25;

• інші операції— 1,25;

• операції з цінними паперами — 0,5.

Перевівши за допомогою вказаних коефіцієнтів усі фізичні опера­ції в умовні, визначають загальну кількість умовних операцій. Після цього визначають питому вагу вкладних операцій у загальній кіль­кості умовнихза формулою:

Затим, помноживши загальну суму витрат (за мінусом витрат на відсотки за вкладами) на питому вагу, визначають витрати за вклад­ними операціями.Тобто,

Кожна установа Ощадбанку повинна дбати про зниження собівар­тості вкладних операцій, адже це позитивно впливає на зростання рен­табельності та прибутковості банку.

Для визначення собівартості однієї умовної операціїнеобхідно всі витрати, які припадають на вкладні операції, розділити на загальну кількість умовних операцій. Це можна виразити формулою:

Шляхи зниження собівартості:

1) зростання залишків вкладів;

2) зростання інтенсивності праці (збільшення кількості операцій);

3) переведення вкладних операцій на механізовану технологію праці;

4) скорочення витрат банку.

6.3. Статистика управління активними операціями

Управління активами банку є одним з найважливіших завдань.

Метод розподілу активів базується на тому, що розмір необхід­них банку ліквідних коштів залежить від джерел залучення фондів за строками, тобто робиться спроба розмежувати джерела коштів відповідно до норм обов'язкових резервів та швидкості їх оборот­ності [47, 116].

Стосовно Ощадбанку — це означає, в першу чергу, що гроші у вкладах «до запитання» повинні розміщуватися у первинні та вторинні резерви і менше в інвестиції(цінні папери). Так, усередині банку умовно створюються відповідні банки — центри ліквід­ності.

Класифікація активів (крім задовільних і стандартних):

1. Субстандартні — активи, з якими банк має певні проблеми і за якими остаточне погашення негарантоване.

2. Збиткові— активи які, без сумніву, не будуть погашені, не є життєздатними активами банку

3. Особливо згадані— активи, що не є задовільними, але поки що і не є настільки серйозною проблемою, щоб їх можна було віднести до категорії субстандартних.

Оцінка активів з урахуванням рівня ризику