Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Обговорення головних теоретичних положень. Під час підготовки відповіді на перше запитання важливо зосереди­ти увагу на таких моментах




Читайте также:
  1. Методика проведення теоретичних та практичних уроків
  2. Обговорення головних теоретичних положень
  3. Обговорення головних теоретичних положень
  4. Обговорення головних теоретичних положень
  5. Обговорення головних теоретичних положень
  6. Обговорення головних теоретичних положень
  7. Обговорення головних теоретичних положень
  8. Обговорення головних теоретичних положень
  9. Обговорення головних теоретичних положень

Під час підготовки відповіді на перше запитання важливо зосереди­ти увагу на таких моментах

Успіх уроку значною мірою залежить від його початку Адже так важливо, як саме вчитель організує навчання учнів, чітко визначить мету їхньої діяльності, окреслить її перспективи, кінцевий результат Не менш важливим є й те, що саме перші хвилини уроку є початком спілкування вчителя з учнями, під час якого визначаються суто людські, а не тільки ділові стосунки між ними (чи готувалися до зустрічі одне з одним, чи


чекали на неї, чи раді їй, чи готові до співпраці, до взаєморозуміння). і від того, який характер, яку спрямованість матиме це спілкування, за­лежить ефективність розв'язання дидактичних завдань уроку. Май­стерність учителя в ситуаціях початку уроку й полягає в тому, щоб встановити з учнями контакт, залучити їх до конструктивного діалогу з учителем, а вже на цьому сприятливому психологічному ґрунті сфор­мувати установку на активну пізнавальну діяльність.

Для того щоб краще зрозуміти завдання початкового етапу уроку, радимо поглянути на нього очима не лише вчителя, а й учнів як рівно­правних суб'єктів спілкування. Окремі спостереження ви знайдете в рекомендованій літературі (3, 7, 8); лише зазначимо найтиповіші чинни­ки, що призводять до утруднень і навіть появи страху в учнів перед початком уроку. Передусім це наявність у них так званого операціо-нального напруження, що з'являється внаслідок невизначеності поведін­ки, дій учителя. Учні не знають його настрою, намірів щодо спілкування з ними. Тривожність може виникати й тому, що учні невпевнені в собі, у своїх знаннях. А це спричинює передчуття поганої оцінки з ЇЇ можливи­ми наслідками. Багато клопоту завдає невміння учнів швидко переноси­ти увагу, зосереджувати її на темі, завданнях нового уроку, вольовим зусиллям налаштувати себе на іншу діяльність. Звідси і недостатній рівень сформованості когнітивної установки або її відсутність. Бар'єри можуть виникати внаслідок утоми, негативного досвіду спілкування.

Обізнаність з особливостями ситуацій початку уроку дасть можли­вість усвідомити завдання вчителя на цьому етапі навчання (2, 3, 7, 8). Зважаючи на індивідуальність кожної окремої ситуації початку уроку, зазначимо тільки найважливіші: 1) подолати негативну емоційну ре­акцію, створити умови для позитивного настрою; 2) встановити особис-тісний контакт з учнями, зорієнтувати їх на діалог з учителем; 3) зосе­редити, активізувати увагу, збудити інтерес до теми уроку; 4) сформу­вати когнітивну установку — готовність до пізнавальної діяльності.



Важливою передумовою залучення школярів до конструктивного діа­логу з учителем на початку уроку є встановлення особистісного кон­такту між ними. Спираючись на дослідження психологів (1, 6), можна визначити ознаки появи цього контакту: а) активізуються позитивні емоції вчителя та учнів одне щодо одного; вони задоволені зустріччю (принаймні вона не викликає в них негативних емоцій), у підтексті перших слів вітання, звертання вчителя до класу — щирість, доброзич­ливість, учитель своїм зовнішнім виглядом, інтонацією нібито сигналізує учням: «Я радий вас бачити знову»; 6) в учнів зникають негативні емоційні реакції, пов'язані з досвідом попереднього спілкування (на­приклад, байдужість змінюється на зацікавленість, збудженість — на врівноваженість); в) формується готовність учнів до співпраці з учите­лем, вони сприймають навчальне завдання не лише як обов'язкове для виконання, а й як особистісно привабливу справу, їм цікаво разом з учителем пізнавати нове.




Головний результат особистісного контакту на початку уроку — зближення особистісних позицій вчителя і учнів, створення спільних емоційних переживань, бажання слухати і чути одне одного. Учні пози­тивно сприймають учителя як особистість з притаманними йому осо­бливостями мовлення, поведінки (усмішкою, жестами, рухами), зовніш­ністю, їм приємно з ним працювати, він викликає симпатію, створює в учнів почуття емоційної захищеності.

Способи встановлення особистісного контакту спочатку можуть видатися дещо незвичними порівняно зі знайомими хрестоматійними дидактичними прийомами і методами навчання. Проте це поверхове враження. Досвідом доведено, що значний навчальний ефект може дати і посмішка вчителя, і його погляд. Отже, прийоми, що допомагають за певних умов встановити особистісний контакт вчителя з учнями: щира посмішка, контакт очей як засіб передачі учням позитивних емоцій, ви­разний жест, емоційно забарвлене вітання, використання персоніфікації, модальність звернення, гумор тощо. Звичайно, як зазначалося вище, го­ловне, що забезпечує діалог, — гуманістична спрямованість особистості вчителя, його особистісна позиція у стосунках з учнями, усвідомлення себе передусім як наставника, старшого друга щодо учнів, які сприйма­ються як молодші члени загального братства людей. А прийоми — це вже засіб реалізації позиції.

Відповідь на третє запитання дасть можливість з'ясувати психологіч­ний механізм активізації уваги школярів і зрозуміти техніку виконання цього завдання на початку уроку. Увага, за образним висловом К. Ушин-ського, є «єдиними дверима», через які знання потрапляють до учнів. З курсу психології відомо, що рівень уваги учнів у класі може бути критерієм виміру ефективності організації навчання, а отже, вміння вчите­ля керувати увагою учнів є важливим показником його майстерності.



Завдання вчителя на початковому етапі уроку — перенести увагу учнів з їхнього попереднього досвіду життєдіяльності на діяльність нову, збудити увагу до теми уроку через активізацію і задоволення їхньої природної допитливості. При цьому важливо зрозуміти, що йдеться не лише про організацію уваги учнів, а насамперед про підвищення рівня її активності.

Засоби активізації уваги учнів на початку уроку: використання ціка­вих фактів, апелювання до їхнього досвіду, звернення до них по допомо­гу у розв'язанні пізнавальної проблеми уроку, вживання вчителем у розповіді незнайомих слів, які збуджують допитливість, незвична пове­дінка вчителя (несподіваний для учнів початок уроку), демонстрація цікавого досліду, незнайомого або нового для учнів предмета. Ґрунтов­ну інформацію з цього питання можна знайти в рекомендованих на­вчальних посібниках (1, 2, 9).

Пошук відповіді на четверте запитання дасть змогу ознайомитися з елементами технології педагогічної діяльності, що базується на викорис­танні здобутків театральної педагогіки.


Режисуру в педагогічній діяльності розглядають як уміння вчителя конструювати і вибудовувати мікроситуації взаємодії з учнем (або учнями) відповідно до завдання, логіки педагогічного задуму. Режису­ра взаємодії з учнями на початку уроку сприяє розв'язанню вчителем таких питань: передбачення можливих бар'єрів спілкування (фізичних, психологічних, естетичних, гностичних) і вибір засобів запобігання їм; визначення власної позиції у спілкуванні з учнями, вибір моделі спілку­вання і невербальної поведінки, дистанції спілкування; визначення ба­жаної психолого-емоційної атмосфери початкового етапу уроку, вибір засобів її створення (інтонаційна виразність, тон мовлення, зовнішній вигляд, оформлення дошки, емоційно насичені деталі на столі або в ру­ках учителя тощо); організація учнів у просторі класу і визначення місця свого розташування в ньому; визначення бажаного темпоритму початкового етапу уроку (швидкість мовлення, рухів, доцільність пауз, ритмічність у діяльності учнів).

Режисура початкового етапу на уроці, безумовно, має бути зорієнто­вана на досягнення його головних завдань і надзавдання, про які йшло­ся вище. Розроблення режисерських планів є гарним засобом розвитку педагогічного мислення, рефлексії, спроможності до ідентифікації. Крім того, це своєрідний тренінг з розвитку вміння прогнозувати результатив­ність своєї діяльності, сприймати урок не лише як суто дидактичне яви­ще, а й як специфічну форму духовного спілкування вчителя з учнями, їхньої спільної життєдіяльності.


Дата добавления: 2014-12-30; просмотров: 11; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты