Сутність духовного життя суспільства. Суспільна свідомість

Життя суспільства — це реальний життєвий процес соціально­го суб'єкта (особи, соціальної групи, класу, суспільства в цілому), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу засвоєння дійсності людиною. У реальному житті суспільства поєднані й од­наково необхідні як матеріальне, речове, так і ідеальне, духовне. Для характеристики духовного в сучасній літературі користуються ка­тегоріями «духовне життя суспільства», «духовне виробництво», «су­спільна свідомість», «духовна культура». Ці категорії дуже близькі за змістом, але між ними існує і певна відмінність.

Духовне життя суспільства— найширше поняття за всі вище згадані. Воно охоплює багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяльності людей, сукупність їх поглядів, почуттів, уявлень, а також процеси виробництва су­спільних та індивідуальних ідей і їх засвоєння.Духовне життя -це не тільки ідеальні явища, але і його суб'єкти; у яких є певні потреби, інтереси, ідеали і які мають соціальні інститути, що займаються вироб­ництвом, розподілом і зберіганням духовних цінностей (клуби, бібліо­теки, театри, музеї, навчальні заклади, релігійні та суспільні організації тощо).

Духовне виробництво — це вид трудової діяльності, сут­ністю якої є творення предметів для духовних потреб людей.Духовне виробництво розвивається на основі матеріального вироб­ництва і має з ним спільні риси. Проте для духовного виробництва вла­стиві специфічні риси. Основними є такі:

а) якщо результатом матеріального виробництва є матеріальні
цінності, світ речей, то результат духовного виробництва — духовні
цінності, світ ідей;

б) якщо матеріальне виробництво спрямоване на створення безпо­
середньо значущих цінностей, то виробництво духовне — це цінності,
що тільки в кінцевому результаті стають суспільно корисними;

в) якщо в матеріальному виробництві предмет використовуєть­
ся як речовинна форма — поглинається або додається до чогось,
тобто зникає як самостійний, — то в процесі духовного виробни­
цтва відбувається інформаційне використання предмета безвіднос­
но до його матеріальної форми, тобто предмет не тільки не зникає,
а може набувати більшого обсягу.

Як важливий складник суспільного виробництва, духовне ви­робництво постає як виробництво суспільної свідомості, в якій зо­середжений основний зміст духовного життя суспільства. Це ядро, квінтесенція духовного життя.

Суспільна свідомість являє собою сукупність ідеальних образів, а саме: понять, ідей, поглядів, уявлень, почуттів, пе­реживань, настроїв, що виникають у процесі відображення соціальним суб'єктом навколишнього світу, зокрема і су­спільної свідомості.Іншими словами, це розуміння дійсності відпо­відними соціальними групами або суспільством у цілому на даному етапі їх розвитку (Франція епохи Наполеона І; радянське суспільство 20-х років або періоду Великої Вітчизняної війни; суспільство в Укра­їні після 1991 року). Суспільна свідомість є самостійним духовним утворенням, що існує не емпірично, а як філософська категорія, що позначає особливість соціальних суб'єктів відображати суспільне бут­тя як реальний процес життя людей. Суспільна свідомість і суспільне буття — найбільш загальні категорії, які використовують для виявлен­ня того, що є переважно визначальним, таким, яке визначається в суспільному житті, за цими межами їх протиставлення не має смислу. Ідеальні, духовні компоненти невідривно вплетені, пронизують су­спільне життя. Суспільна свідомість — частка суспільного буття, а саме буття є суспільним, оскільки в ньому функціонує суспільна свідомість.

Суспільна свідомість має надзвичайно складну динамічну струк­туру, яка зумовлюється структурою суспільного буття. Аналіз цієї структури здійснюється удвох аспектах: гносеологічному (пізнаваль­ному) і соціологічному. За гносеологічними (пізнавальними) можли­востями і особливостями відображення суспільного буття вирізня­ють два рівні суспільної свідомості: буденний і теоретичний.

Соціологічний аспект суспільної свідомості — це момент її діяль­ності, який невідокремлений від тієї системи відношень, у якій ця діяльність здійснюється. У цьому аспекті суспільна свідомість дифе­ренціюється за сферами і представлена соціальною психологією і іде­ологією. Крім цих елементів, виокремлюють форми суспільної свідо­мості, які є формами пізнання дійсності і, разом з тим, духовно-прак­тичними формами усвідомлення світу і людини (схема Н. 1)

Розглянемо ці елементи суспільної свідомості детальніше. Буден­ний рівень суспільної свідомості являє собою відображення дійсності в межах повсякденного життя Часто буденну свідомість називають здоровим глуздом. Буденна свідомість формується стихійно, в процесі безпосереднього життя. Вона включає накопичені впродовж віків ем-

Суспільнасвідомість