Теми рефератів. 1. Формування передумов виникнення держави в умовах пер­вісного суспільства.

1. Формування передумов виникнення держави в умовах пер­вісного суспільства.

2. Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади ро­дового ладу.

3. Соціально-економічні причини виникнення держави.

4. Особливості договірної теорії походження держави.

5. Загальна характеристика психологічної теорії походження держави.

6. Державний суверенітет як одна із найважливіших політико-правових ознак держави.

7. Державна символіка як невід'ємна ознака держави.

Питання для дискусій

1. «Держава: Всезагальна єдність чи класове панування, при­родна необхідність чи довільне творіння людей?», — використо­вуючи сутність відповідних концепцій походження держави, спробуйте дати відповідь на це запитання.

2. Проаналізуйте тезу Марка Аврелія із його праці «Роздуми» («До самого себе») в аспекті питання походження держави: «Якщо духовна площина у нас спільна, то і розум, за допомогою яко­го ми розумні, у нас також спільний. А якщо так, то і той розум спільний, який повеліває робити чи не робити будь-що; а якщо так, то і закон спільний; якщо так, то ми громадяни; якщо так, ми приналежні певній державності; якщо так, увесь світ є ніби місто; адже якій, скажи, іншій спільній державності належить весь люд­ський рід? Це звідти, з цього спільного міста виходить той духов­ний, розумний та законний початок — звідки ж іще?».

3. Виходець з українського міста Ніжина, перший професор права Московського університету, автор новітньої теорії держави і права Семен Юхимович Десницький (1740—1789) у становлен­ні такого суспільного явища як держава вирізняв чотири стадії.

Перша стадія — це первісний стан, у якому сім'я відсутня, а основними промислами були лови звірів та збирання плодів. На цій стадії поняття власності відсутнє.

На другій стадії люди почали впорядковувати свій промисел, перейшли до скотарства. Рівночасно, на думку вченого, відбува­лися зміни у відносинах жінки й чоловіка: почала складатися сім'я, в якій один чоловік мав декількох жінок. У людей виникли перші уявлення про колективну власність, в основі якої — спіль­не володіння стадом худоби.

Скотарство заступила прогресивніша стадія — хліборобство. Роль жінки значно зросла, виникла моногамна сім'я, а на основі володіння предметами побуту, знаряддями праці, зібраним уро­жаєм формувалась приватна власність. Наслідком розвитку сім'ї стали родини, які визначали межі своїх володінь та огороджували їх від інших сімейств і ворожих зазіхань.

Остання стадія розвитку суспільства — комерційна. На цій стадії завдяки об'єднанню сімей виникла держава (на думку С. Ю. Десницького, феодальна), остаточно сформувалося поняття приватної власності, відносини між людьми (і членами сім'ї) по­чали регулюватися законом.

Проявом якої концепції походження держави і права є теоретико-правові ідеї С. Ю. Десницького? Обґрунтуйте свою відповідь. 4. У своїй праці «Філософія права» (1900) видатний російсь­кий вчений, професор Московського університету на межі XIX— XX ст. Борис Чичерін вказував на те, що «... людські суспільства це не установи, а союзи осіб. Якщо між цими особами встанов­люється живий зв'язок, якщо виробляються загальні інтереси та установи, то все це здійснюється не інакше, як через взаємодію самостійних одиниць, кожна з яких обдарована власною свідомі­стю та власною волею. В цьому саме полягає сутність Духа, що знаряддями його є розумні і вільні особи. Вони становлять мету союзів. Від них походить і їх удосконалення. Союзи розвивають­ся та вдосконалюються саме в результаті того, що особи відри­ваються від існуючого порядку та пред'являють їм свої права ...

Таким чином, особа, з одного боку, має самостійне існування поза суспільством; з іншого боку, вона є наріжним каменем усієї суспільної будівлі. Тому індивідуалізм являє собою головну засаду будь-якого людського союзу; без цього не існує людського жит­тя, немає ні права, ні моралі, а отже, немає тих характерних рис, які відрізняють людські союзи від суто тваринних згуртувань.

Проаналізуйте підхід Б. Чичеріна до причин виникнення сус­пільства, розвинувши його також і щодо причин виникнення дер­жави як особливої політико-територіальної організації суспільства.

5. У праці «Левіафан...» (1651) Томас Гоббс, розкриваючи причини виникнення держави, зазначав: «Мета держави — головним чином, гарантування безпеки. Кінцевою причиною, метою або наміром людей (які від природи люблять свободу та панування над іншими) при покладанні на себе обов'язків (якими вони зв'язані, як ми бачимо, живучи в державі) є турбота про самозбереження і при цьому про покращення життя... Природні закони... самі по собі, без остраху будь-якої сили, що примушує їх дотримуватися, суперечать природним чуттям, які тягнуть нас до пристрастей, гордості, помсти тощо. А угоди без меча це лише слова, котрі не в змозі гарантувати людині безпеку».

Проаналізуйте підхід Т. Гоббса до питань походження держа­ви та спробуйте висловити власну думку щодо недоліків та пози­тивних рис такого підходу.

6. «Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма сім'ями і тим, чим вони спільно володіють. Будь-яка держава або походить від сім'ї, яка поступово розплоджується, або відразу утверджується через зібрання народу воєдино, або утворюється від колонії, що походить від іншої держави, подібно новому бджолиному рою або гілці, відділеної від дерева і посадженої в ґрунт, яка, пустивши коріння, більш здатна плодоносити, ніж саджанець, що виріс від насіння. Але і ті, й інші держави утверджуються або унаслідок примусу сильніших, або ж у результаті згоди одних людей добровільно передати в підпорядкування іншим людям усю свою свободу з тим, аби ці останні нею розпоряджались, спираючись на суверенну владу або без усяких законів, або на основі визначених законів чи на певних умовах», — зазначав Жан Боден у своїй «Першій книзі про Державу» (1576).

У чому, на Вашу думку, полягає особливість підходу Ж. Бодєї до вирішення питання щодо походження держави? Спробуйте: висловити власну думку щодо недоліків та позитивних рис дано­го підходу.

7. Прихильник соціологічної школи права, вчений, член Першої Державної думи Росії М. М. Ковалевський у своїй праці «Загальне вчення про право» зазначав, що інтереси суспільної солі­дарності є причиною виникнення не тільки права, а й держави; він не погоджувався з іншими відомими теоріями походження держави: договірною, насилля, класовою, стверджуючи, що і держави виникають і зникають незалежно від рішень людей, а їх головними функціями є внутрішня і зовнішня безпека, а також здійснення правосуддя.

Проаналізуйте зміст концепції походження держави російсь­кого вченого М. М. Ковалевського, вказавши на її позитивні і не­гативні риси.

Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

1. Апологет абсолютизму в Росії, історик Василь Ми­китович Татищев запропонував своєрідну політико-правову концепцію походження держави і права; за Татищевим, воля людей від природи є незалежною, але через те, що вони користувалися нею нерозважливо, виникла необхідність накласти на них «вуздечку нево­лі», що існують у трьох формах: вуздечка «природна», вуздечка «з власної волі» та вуздечка «примусова». Природна вуздечка — це підкорення дітей своїм бать­кам. Людина, з'явившись на світ, підпадає під владу старшого в сім'ї; так само природно вона підпадає і під владу монарха в державі.

Друга вуздечка — з власної волі — зумовлена потре­бою людини знайти собі захист, забезпечити своє існу­вання з допомогою інших людей, тому вона на певних умовах укладає договір і йде їм прислужувати; цей до­говір не можна розірвати, оскільки друга сторона, що взяла участь у ньому на законних підставах, може при­мусити порушника його виконувати; цей договір, на думку мислителя, є добровільною основою соціальної не­рівності, з нього випливає неволя холопа або слуги, а також право пана судити своїх холопів, рабів і селян. Проявом якої концепції походження держави і права є, на Вашу думку, політико-правова теорія «примусової вуздечки» російського історика Василя Микитовича Татищева? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Як відомо, призначення органічної теорії походжен­ня держави полягає в тому, що вона достатньо чітко вводить у поняття про суспільство і державу системну ознаку. Які ще, на Вашу думку, концепції походження держави розглядають суспільство та державу як єдину систему — соціальний організм?

3. Які теорії походження держави пов'язані з біологізацією суспільних явищ, тобто беруть свій початок від природних законів?

4. Про яку ознаку держави зазначають відповідно Гуго Гроцій у своїй праці «Про право війни та миру» (1625) та Бенедикт Спіноза у «Політичному трактаті» (1677)?

а) «Верховною же владою називається така влада, дії якої не підкорені іншій владі і не можуть бути скасовані чужою владою за її розсудом...»

б) «.. .тільки верховна влада має право вирішувати, що добре, що погано, що справедливо, що несправедливо, тобто що слід робити кожному окремо або всім разом чи від чого утримуватися».