СТРУКТУРА ПРАВОЗАСТОСОВЧОГО АКТА

Крім того, окремо слід зупинитися на актах застосування права (індивідуально-правових актах), оскільки саме вони є офіційною формою вирішення компетентними органами конкретної юридич­ної справи, результатом правозастосовчої діяльності (табл. 19.2). Цей різновид актів характеризується певними специфічними озна­ками, і зокрема, — спрямованістю на індивідуальне регулювання суспільних відносин, персоніфікованим характером (рішення щодо конкретної справи) тощо.

План семінарського заняття

1. Правозастосовча діяльность: поняття та види.

2. Поняття та види юридичної практики.

3. Стадії процесу застосування норм права та їх загальна харак­теристика.

4. Акти застосування норм права: поняття, особливості, види.

Література

1. Алексеев С. С. Теорія права. — М.: БЕК, 1994. 245 с

2. Гребьонкіна Л. Мета та завдання державної виконавчої служби // Право України. — 2000. — № 2. С 23—25.

3. Исаева Л. Н. Сознание и правопонимание // Государство и право. — 2004. — № 8. — С. 106—109.

4. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. — 2000. —№6. С. 24—25.

Мурашин О. Правозастосовчі акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Там само. — 1999. — № 8. — с. 7—10.

6. Онуфрієнко О. Правові засоби як основна категорія теорії права// Українське право. — 2003. — № 1. — С 90—99.

7. Плавич В. П. Проблема колізій та шляхів їх подолання в сучасному законодавстві України // Правова держава: Щоріч­ник наук. пр. — 2002. — Вип. 13. — С 500—505.

8. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М. Н. Марченко. — М.: БЕК, 1997. — 253 с.

9. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. —368 с.

10.Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України. — 2000. — № 2. — С. 7—10.

Термінологічний словник

Юридична практика— складне поняття, що розглядається і як ви­ди юридичної діяльності (судова, слідча, прокурорська тощо), і як тео-ретико-правовий досвід, юридичне надбання.

Акт застосування правових норм— це формально обов'язкове волевиявлення компетентних органів держави, посадових осіб, яке під­тверджує, встановлює, змінює або припиняє юридичні права та обов'язки персоніфікованих суб'єктів у конкретній життєвій ситуації; за формою вони поділяються на постанови, укази, розпорядження, рі­шення, накази, ухвали, протести, вироки, висновки тощо; правозастосу-вальні акти різноманітні за суб'єктами, але усім їм властива така струк­тура — вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини.

Офіційне тлумачення— роз'яснення норм права, що надається уповноваженими на це суб'єктами та існує у двох формах — норматив­не і казуальне; нормативне — не веде до створення нових правових норм, проте роз'яснює зміст чинних норм та існує, в свою чергу, у фор­мі автентичного та легального; казуальне тлумачення не має загально­обов'язкового характеру та містить роз'яснення норми до конкретного випадку — казусу (судове та адміністративне).

Неофіційне тлумаченняне є юридично значимим і поділяється на побутове, професійне та доктринальне.