Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих

в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:

колір, запах і консистенція м’язів;

зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію;

стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах;

колір поверхні туші та запах м’яса, стан місця зарізу тощо.

121. Розрізняють наступні ступені знекровлення туш:

добре і погане;

добре, задовільне, погане;

добре, задовільне, погане, дуже погане;

задовільне і незадовільне.

122. Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:

проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром;

шматочки м’яса масою 300–400 г і внутрішні органи;

відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають біля місця зарізу проти 4–5-го шийних хребців, у ділянці лопатки, з м’язів стегна;

проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли.

Середовища, що використовують для ідентифікації бактерій

роду Salmonella:

МПА, МПБ;

Ендо, Левіна, Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар;

Кітт-Тароцці;

Скошений агар за Шукевичем і агар Плоскирєва.

Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів

та стафілококів:

у разі незадовільних органолептичних показників тушу направляють на промислову переробку; якісних органолептичних показників – випускають без обмеження;

випускають після проварювання для виготовлення варених ковбас;

тушу і внутрішні органи утилізують;

у разі збереження якісних органолептичних показників м’ясо направляють на проварювання і виготовлення консервів і м’ясних хлібів. За поганих органолептичних показників, що свідчать про гнильне псування м’яса – тушу знищують або утилізують.

125. Післязабійна діагностика фасціольозу:

виявляють ураження печінки; хронічний запальний процес у жовчних ходах, що призводить до потовщення їх стінок, а за хронічного перебігу – збільшення і звапнування жовчних ходів;

ураження печінки, жовтяничність слизових оболонок. Запалення нирок;

множинні крововиливи на паренхіматозних органах, запальні процеси в печінці і жовчних ходах;

у печінці виявляють прозорі міхурці сірувато-білого кольору, овальної форми. Всередині посвідчується паразит, сколекс якого має 4 розвинені присоски.

126 Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів,